MENU

Соцопитування: у чесність президентських виборів вірить лише 17% українців, але переважна більшість все одно буде голосувати

884 0

Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей було проведене Загальнонаціональне опитування населення.

• Переважна більшість  громадян  (70%) планує взяти участь у виборах Президента України, тоді як не бажають брати такої участі  23% (на 6% більше, ніж у травні цього року). Решта респондентів щодо своєї участі ще не визначилася.  Серед  регіонів істотно відрізняється Донбас, де 36% опитаних не мають наміру брати участь у виборах.

• Серед політичних партій найбільше голосів тих, хто піде на вибори, отримали б партія «Батьківщина»  (18,5%). Далі йдуть: партія «Громадянська позиція»  (9,4%),  партія «За Життя»  (8,7%),  Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,7%), партія «Опозиційний блок»  (7,1%), Радикальна Партія Олега Ляшка (6,4%), партія «Слуга народу» (6,4%).

Читайте також:  Як вас дурять, або Хто кого підтримує в українській політиці

Є шанс здолати  виборчий  бар’єр у  Об’єднання «Самопоміч» (4,1%). 

• Основний аргумент відмови від участі у виборах – відсутність кандидата, за якого варто було б проголосувати (так вважають 30% тих, хто не має наміру брати участь у виборах). Особливо виражений цей мотив на Заході (52%) та на Донбасі (52%).  У цьому питанні регіон  Донбасу істотно відрізняється від решти:  основною причиною відмови від виборів у мешканців цього регіону є невіра, що вибори будуть проведені чесно (62% серед тих, хто не  має наміру голосувати)  та взагалі відсутність інтересу до політики (42%).  

• Серед кандидатів  на президентську посаду останнім часом суттєво зріс рейтинг Юлії Тимошенко: серед респондентів, які мають намір брати участь у виборах – з 13,3% у травні до 17,8% у серпні. Далі йдуть Анатолій  Гриценко – 8,4%, Петро Порошенко – 7,9%, Вадим Рабінович  – 6,7%, Юрій  Бойко – 6,4%, Володимир Зеленський – 6,1%,  Олег  Ляшко – 5,8%, Святослав Вакарчук – 5,6%.

Істотно менший відсоток зібрав вибір  «інший кандидат» – із 9,7% у травні до 3,7% у серпні.  Існують певні відмінності у підтримці кандидатів у різних регіонах.

Два кандидати – Юлія Тимошенко та Петро Порошенко мають підтримку  майже в усіх регіонах України (Порошенко – за винятком Сходу).

Анатолія Гриценка, Святослава Вакарчука підтримують переважно на Заході і в Центрі, а Вадима Рабіновича та Юрія Бойка – на Півдні, Сході та Донбасі). Олег Ляшко має кращі результати у Центрі та на Півдні, а Володимир Зеленський – на Півдні та Донбасі. 

Помітна тенденція більшої підтримки Бойка, Рабіновича та Тимошенко серед старших вікових груп, а  Вакарчука та Зеленського – серед молоді.

•  Лише 37%  виборців вважають свій вибір певного кандидата остаточним, ще 47%  відповіли, що віддають перевагу певному кандидату зараз, але ще можуть і передумати, а для 11% все може ще змінитися. В жодного кандидата частка стійких прихильників не переважає половини від потенційних голосуючих. Найбільшим цей показник є у Рабіновича (50%), Тимошенко (46%),  Бойка (45%) та Гриценка (42%), дещо нижчий – у Ляшка (37%),  Порошенка (36%) та Вакарчука  (33%), а у Зеленського відсоток остаточно визначених прихильників становить лише 16%. 

• Серед чинників, які найбільше впливають на вибір кандидата, найбільш вагомими були визнані: особисті якості кандидата (57%), попередня діяльність (43%) та програма і пропозиції (40%). 

• Щодо до мотивів вибору певного кандидата, головними виступають два, які наявні у виборців майже усіх кандидатів:  привабливість особистості кандидата (значимий мотив для 36% виборців) та близькість ідей та пропозицій кандидата (теж 36%).  А от решта мотивів вибору різна щодо різних кандидатів: щодо Юлії Тимошенко значимим для її виборців є те, що вона  «бачить реальні шляхи подолання економічної кризи і забезпечення економічного піднесення країни (35%); той самий мотив спрацьовує і для виборців Олега Ляшка (32%). Для виборців Вадима Рабіновича, Юрія Бойка та Анатолія Гриценка важливим є те, що ці кандидати зможуть забезпечити мир на Донбасі (34% серед виборців Рабіновича, 34% серед виборців Гриценка і  31% – серед виборців Бойка). Для виборців Бойка важливим є й те, що він належить до партії, яку вони підтримують (32%).  Святослав Вакарчук і Володимир Зеленський приваблюють своїх виборців перш за все як особистості (половина електорату обох кандидатів), третина їхніх виборців вбачають у них «свіжу кров», якої так потребує нинішня влада, а щодо Зеленського є й сподівання, що він «дбатиме про таких людей, як я» . Найбільше відрізняються від решти мотиви голосування за Петра Порошенка: його виборці цінують його за вже зроблене для України (33%) і за те, що його поважають у світі (25%).  

Читайте також: Кілька порад для користувачів соцмереж як не втратити друзів під час виборчої кампанії

• Більшість громадян (71%) підтримують проведення публічних дебатів між найбільш рейтинговими кандидатами: 38% вважають участь у таких дебатах обов’язковою і ще 34% – бажаною. У будь-якому разі  дивитимуться такі дебати 28% українців і ще 44% – якщо такі дебати будуть цікавими.

• Найбільш цікаві п’ять тем для дебатів виявилися такі: 

«Як досягти  миру на Донбасі? Як домогтися звільнення окупованих територій Донбасу та їх інтеграції в Україну?» (44%);

«Які проблеми країни кандидат в Президенти вирішуватиме в першу чергу, якщо буде обраний Президентом?» (41%); 

«Програма розвитку України на роки свого президентства та на більш далеку перспективу» (36%);

«Як домогтися зростання рівня життя українців?» (35%);

«Як подолати корупцію в Україні?» (33%).

• У чесність президентських виборів вірить лише 17% українців, ще 40% певні, що вибори будуть не дуже чесними, а 29% певні, що вибори будуть не чесними зовсім. 

• У зміну ситуації на краще внаслідок президентських виборів вірить 34% громадян, майже стільки ж – 30% – певні, що нічого не зміниться, проте лише 11% прогнозують зміну ситуації на гірше. 

• Партії «Опозиційний блок», «Батьківщина» та «За життя» більше схильні підтримувати виборці старшого віку, а от серед виборців у віці до 30 років найбільшу підтримку має партія  «Слуга народу». 

• Переважна більшість громадян (41%) вважають, що наступні вибори до Верховної Ради мають відбуватися за пропорційною системою з відкритими списками. Принципово, що перевагу цій виборчій системі надають  виборці усіх політичних сил. Нинішню виборчу систему підтримують 15%, чисто мажоритарну – 16,5%, а чисто пропорційну – 5%. 

• В Україні вже стабільно немає  жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою. Найбільш негативний баланс довіри-недовіри у Юрія Луценка (–78%), Олександра Турчинова (–77%), Андрія Парубія (–77%),  Віктора Медведчука (–74%), Міхеїла Саакашвілі (–73%). Далі за рівнем негативу йдуть: Петро Порошенко (баланс довіри-недовіри –68%), Віталій Кличко (–68%), Олег Ляшко (–68%),  Юрій Бойко (–60%),  Володимир Гройсман (–59%), Вадим Рабінович (–55%), Андрій Садовий (–51%), Юлія Тимошенко (–46%). Відносно кращим є рівень баланс довіри/недовіри до Святослава Вакарчука (–12%), Володимира Зеленського (–25%) та Анатолія Гриценка (–25%). 

• Більшість громадян (66%) вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери,  не бачать такої потреби 25%. Конкретних осіб як нових політичних лідерів бачать 29%.  У відкритому запитанні, коли респондентів просили назвати прізвище нового бажаного лідера, вже стабільно вирізняються три лідери: Святослав Вакарчук (8%), Володимир Зеленський (6%) та Євген Мураєв (6%). 

• Більшість громадян – 54% – схвально ставляться до перспективи висунення на вибори до Верховної Ради громадських активістів, несхвально – 21%.  Основна причина такої підтримки – сподівання, що  громадські активісти зможуть внести позитивні зміни у діяльність Верховної Ради (30%),  ще 22% певні, що саме так, через громадську активність, і має оновлюватися Верховна Рада. Негативне ставлення до перспективи громадських активістів йти на вибори до Верховної Ради пов’язане з побоюванням, що нові депутати в Верховній Раді зіпсуються і стануть, як старі (11,5%), та з переконанням, що більше користі громадські активісти принесуть у громадському секторі, а у Верховній Раді нічого змінити не зможуть (10%). 

• Загалом лише 14% населення вважають, що громадські організації не мають брати ніякої участі  у виборах. Основна діяльність громадських організацій у виборах, на думку громадян, має полягати в першу чергу у тому, щоб надавати виборцям об’єктивну інформацію про кандидатів та партії (32%), стежити за чесністю виборчої кампанії, фіксувати порушення (32%), у разі виявлення порушень звертатися до суду (17%), формулювати найбільш важливі для виборців питання і вимагати від партій та кандидатів відповідей (26%), бути спостерігачами у день виборів  (26%), аналізувати програми та пропозиції кандидатів та партій (22%), домагатися проведення публічних дебатів між кандидатами та партіями з важливих проблем (19%).

• Громадяни України не підтримують ані «чисто» парламентську  форму правління (11%), ані «чисто» президентську (15%). Натомість явна більшість – 56% – віддають перевагу «змішаним» формам правління: або парламентсько-президентській (30%) або президентсько-парламентській (26%). 

Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з партнерами у травні  2013, березні  2014, грудні 2016,  грудні 2017 рр. та травні 2018 рр.

Це опитування представлене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках програми  «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження  є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Опитування, зокрема, фінансується за проектом МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів. 

Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.      

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини