Більше мільйона українців працюють неофіційно. Вкотре Кабмін вирішив серйозно взятись за роботодавців, які мають нелегально працевлаштованих робітників і платять зарплату "в конвертах".

Восени в Україні проведуть комплексні заходи щодо детінізації ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин.

Одвічне питання: чому люди з легкістю згоджуються на неофіційне працевлаштування, або стають заробітчанами в інших країнах. Чому не вимагають "білих зарплат"?

Днями Держстат опублікував дані про розмір оплати праці в Україні за різними сферами діяльності.

Найбільші зарплати у представників авіаційної галузі – вони разом в середньому у другому кварталі 2018 року заробляли по 33,9 млн грн/міс. З урахуванням курсу валют, це майже 1100 євро. Такий рівень доходів у фахівців зумовлений великим попитом на пілотів та інших професіоналів галузі, а також їх високою мобільністю.

В основному пілот може працювати на різних рейсах і легко перейти з однієї авіакомпанії в іншу.

Читайте також: Три навыка, которые способствуют карьерному росту

Тому необхідність утримувати кадри вимагає від фірм пропонувати своїм співробітникам дуже непогані ставки.

До слова, Держстат у себе в звітах показує так звану "брудну" зарплату, щоб отримати суму "на руки", від неї потрібно самостійно відняти ще 19,5%.

Друга згори за рівнем заробітків – фінансова і страхова діяльність. Її представники отримують в середньому по 15,6 тис. грн на місяць, або близько 580 доларів. Трохи менше заробляють працівники сфери інформації та телекомунікацій – близько 14,5 тис. грн, або 540 доларів на місяць. Працівники сільського господарства отримують в середньому по 7,6 тис. грн на місяць, а чиновники – близько 12,3 тис. Найбіднішими є кур'єри, працівники поштового сфери, кухарі та медики. Останні заробляють близько 5,8 тис. грн на місяць, або близько 214 доларів.

У першому випадку один із ключових факторів полягає у тому, що велика частина галузі охорони здоров'я – державна. Україна не дуже поспішає піднімати зарплати лікарям.

Навіть коли ми подивимося на доступні кейси сімейних лікарів, що уклали багато декларацій, і тепер отримуватимуть по 15-18 тис. грн на місяць, це зовсім не ті гроші, на які зможе безбідно існувати родина медичного працівника у великому місті.

Читайте також: Масштаби трудової міграції українців набули загрозливо високих розмірів – економіст

Звичайно, в Україні окремі лікарі все-таки можуть заробляти по 1-1,5 тис. доларів на місяць. Але лише в тому випадку, коли мова йде про приватні клініки і страхову медицину.

Також не слід забувати про консультації та роботу поза касою, на яку так само спроможні деякі працівники медичної сфери. Тим не менше, останнє місце лікарів говорить про дві речі. По-перше, держава – не надто ефективний гравець на ринку медичних послуг.

По-друге, якщо сьогодні не мотивувати лікарів, то найталановитіші та найактивніші з них підуть навіть не в приватний сектор, де вони вже і так працюють, а виїдуть за кордон. Інша цікава сфера – IT. Реально в Україні айтішник отримує від тисячі доларів на місяць. А більш-менш кваліфіковані кадри йдуть на зарплату від двох до трьох тисяч доларів. Здавалося б, із такими заробітками вони точно мали обігнати пілотів.

Але тут важливо розуміти нашу реалію у вигляді спрощеної системи оподаткування як способу скоротити податкове навантаження. Щоб виплатити людині зарплату, роботодавець повинен заплатити 22% від фонду оплати праці, а з "брудної" зарплати вираховують ще 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору. Для ІТ-фірм оплата праці – це найчастіше основна стаття витрат, а тому оптимізація 30+% за допомогою найму програмістів-індивідуальних підприємців є дуже популярною.

Саме через це їх зарплати не входять в офіційну статистику – ті програмісти, які отримують насправді багато, є не найманими працівниками, а підприємцями (ФОП).

Читайте також: Трудова міграція: загроза чи користь для України?

Зовсім не радує зарплата на рівні 7,6 тис. грн в сільському господарстві. АПК – одне з головних джерел ескортної виручки в Україні, проте своєю ключовою компетенцією, серед інших, бачить саме дешеву робочу силу.

Робітники через низькі доходи легко переїжджають в Польщу та інші країни, де можуть запропонувати не 230, а хоча б 700-800 євро за аналогічну роботу, а часто ще й забезпечують житлом та проїздом.

Нині в Україні у багатьох галузях дуже низькі зарплати. І реально багато українців змушені жити на ті гроші, які відображені в офіційній статистиці.

Щодо перевірок з боку влади, то на підприємстві, де працює принаймні 100-200 людей, визначити неофіційно працевлаштовану особу майже неможливо. Хіба що вона сама захоче підійти до комісії та розказати про свій статус.

Інший фактор – субсидії. Щоб продовжувати їх отримувати, робітники просять роботодавців не працевлаштовувати їх офіційно або отримувати мінімальну зарплату.

Такий собі стимул по-українські, що заохочує людей до тіньових і неофіційних доходів. Це приносить збитки державі навіть не один раз, а два: спершу коли людина не платить податки, а потім – коли отримує допомогу на оплату комунальних платежів.

Читайте також: "Заробитчанин уже не тот": кто сейчас работает в Польше

Варто чітко усвідомлювати, якщо ми будемо просто сидіти і чекати, трудова міграція фахівців робітничих спеціальностей дуже швидко перекинеться і на інші сфери. Починається все з тих секторів, де розрив між доходами в Україні та за кордоном найбільш помітний.

А ті, хто не готовий виїхати за кордон, продовжуватимуть і далі згоджуватися на "тіньове працевлаштування" з усіма його ризиками, навіть попри посилений контроль з боку держави.

Щоб цього не допустити, пора зайнятися поліпшенням рівня життя безпосередньо професіоналів, втрату яких ми не зможемо компенсувати протягом десятків років.

До переліку необхідних заходів входить страхова медицина, запуск доступного кредитування – стимул, протилежний за своєю дією до субсидій, адже для отримання кредиту людині треба буде показувати високі стабільні офіційні доходи.

Так само важливою умовою є заохоченням українців до підприємництва – аби людина створювала робоче місце для себе і потенційно могла конкурувати за кваліфіковані кадри на ринку, тим самим підвищуючи попит і стимулюючи зростання заробітної плати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram