У серпні цього року в Lavina Mall у Києві відкрився перший в Україні магазин шведського міжнародного рітейлера H&M, пише в блозі НВ.Бізнес Сергій Гаспарян.

Після невдалих спроб виходу на український ринок Starbucks і IKEA, поява H&M могла би стати позитивним сигналом для інших іноземних інвесторів. Однак ризики інвестування в Україну для них залишаються високими.

Що стоїть за рішенням H&M

Оцінюючи значимість приходу H&M на ринок України як показник вирівнювання бізнес – клімату, варто звернути увагу на той факт, що для цього рітейлера ключовою проблемою сьогодні є зниження прибутковості на розвинених ринках, зокрема, в Європі.

Також компанія зазнає утиску через збільшення запасів нерозпроданою одягу. За даними Bloomberg, загальна сума товарних залишків бренду станом на червень цього року перевищувала $4 млрд, що є рекордом для H&M. Все це підштовхує компанію до того, щоб розглядати ринки, що розвиваються, і високо ризикові ринки, до числа яких належить і Україна, як нові точки зростання.

Читайте також: Что поможет преодолеть стереотип об инвестиционной непривлекательности Украины

У цьому контексті рішення H&M про освоєння українського ринку не є чимось знаковим, і навряд чи сприятиме зміні позиції інших міжнародних інвесторів щодо України як зони для вкладення довгострокових інвестицій. Якщо до України і будуть заходити інші великі рітейлери, то це, скоріше, будуть пробні інвестиції, що не припускають масштабні проекти з будівництвом власних торгових площ або виробництва на території нашої країни.

Наприклад, IKEA сьогодні розглядає можливість відкриття лише невеликих торгових точок в Україні на орендованих площах. У той час як традиційно в країнах присутності ця компанія будує великі торговельні центри, частину яких вона займає сама, а частину – здає в оренду.

Чому міжнародні рітейлери не поспішають інвестувати в український ринок

Не можна заперечувати той факт, що в цілому бізнес – клімат в Україні покращується. Міжнародні рітейлери почали звертати увагу на Україну як потенційно перспективний ринок, але поки все ж не готові проявляти велику інвестиційну активність в нашій країні.

Читайте також: Казанжи: Відкриття першого магазину IKEA – найкраща ознака змін в Україні

З одного боку, такі інвестиції стримує низький рівень доходів населення і відсутність необхідної інфраструктури для розміщення нових брендів. З іншого – політична нестабільність і рівень корупції. Наприклад, не є секретом той факт, що IKEA відмовилася від масштабних проектів в Україні з огляду на значну корупційну складову, пов'язану з отриманням доступу до землі, необхідної для будівництва торгового центру.

Ще одна проблема, яка перешкоджає притоку інвестицій міжнародних рітейлерів – контрафакт, відсутність у інвесторів впевненості в тому, що їх інвестиції, як і право інтелектуальної власності, будуть захищені. Для вирішення цих проблем необхідно забезпечити вдосконалення українського законодавства з урахуванням кращої європейської практики в комбінації з реформуванням судової системи. Інвестори повинні бути впевнені в тому, що їх бізнес може працювати в Україні чесно і безпечно.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram