Деякі зауваження та відчуття від конференції "Жінки.Мир.Безпека". В переважній більшості конфліктних і пост-конфліктних країн спостерігається велика кількість схожиш проблем. Я і не очікував, що мій спіч виклече такий відгук у аудиторії.

Деякі спільні проблеми:

– незадовільний рівень освіченості і поінформованості населення (думаю, 99% наших громадян вважає, що, якщо чоловік не вовтузить дружину, то і проблем гендерної нерівності нема. Переважна більшість людей плутає проблему домашнього насильства з проблемою гендерної нерівності).

Читайте також: Жінки та психічне здоров’я, або Пам'ятайте, що ми ніжні, але сильні

– низький рівень комунікації центральних органів виконавчої влади з місцевими органами і, відповідно, між місцевою владою і безпосередньо громадою;

– незважаючи на процес децентралізації, місцеві органи влади ще й досі продовжують очікувати «директиви з Центру»;

– низький рівень підтримки регіональних НГО з боку донорів та міжнародних організацій.

Розглядаючи питання ґендера і реформи силових структур, було зазначено, що існує проблема підміни понять "громадський контроль» на "парламентський контроль"! Відбулась цікава дискусія що до питань імплементації: одні представники вважають за доцільне створення окремих підрозділів в державних органах, які будуть відповідати з процес імплементаціі. Інші доповідачі вважають за доцільне створення одного органу, який має моніторити стан виконання НПД всіма іншими органами влади.

Читайте також: "Він знову випив і став буйним". Типова сцена сімейного насилля в Україні

Взагалі вже 75 країн світу прийняли відповідні Національні плани дій, але лише в 16 з них передбачено фінансування заходів з державних бюджетів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram