Немає жодних сумнівів у тому, що це стосуватиметься й українського національного інтересу. Одним із найпомітніших і значущих чинників, які позначаться на житті ключових європейських держав – Німеччини, Франції, Іспанії, Італії – стане початок передвиборчої кампанії до Європейського парламенту.

Читайте також: Європарламент проголосував за санкції проти Угорщини

І хоча вибори заплановано на травень 2019 року, їхнє дихання вже відчувають у Берліні, Парижі, Мадриді, Римі та Брюсселі. Головні політичні партії, скажімо, Європейська народна партія, активно включилися в передвиборчі перегони, старт яким дав Президент Європейської комісії пан Юнкер, виступивши 12 вересня 2018 року з промовою щодо майбутнього Євросоюзу. Цей виступ був для нього останнім на посаді Президента Єврокомісії. Тому більшість часу він присвятив аналізу досягнень і окресленню перспектив розвитку континенту на найближче майбутнє.

Тема України та російської військової агресії жодного разу не прозвучала у виступі Юнкера, натомість увагу було приділено Африканському континенту й Балканам. Після запитань, які поставили Президентові Єврокомісії голови політичних фракцій Європарламенту, стало зрозуміло, що розігрувати "українську" чи "російську" карти у виборчій кампанії не поспішають.

У відсутності уваги до нашої держави і криється певна небезпека. Починаючи з 2014 року, Україна та «українське питання» постійно перебували в центрі уваги Європейського парламенту — інституції, яка залишалася активною і послідовною у підтримці України, її європейських прагнень та заходах з протидії російській агресії проти нашої держави.

Амбітністю своєї позиції щодо України та агресивної політики Росії Європарламент зазвичай виходив за межі стриманіших кроків інших інституцій ЄС, тим самим чинячи на останніх відповідний політичний тиск і стимулюючи підтримання високого рівня уваги до важливих для інтересів України питань на порядку денному ЄС. «Українське питання» з домінуючим сприятливим ставленням системно було в роботі пленарних сесій, робочих і неформальних органів, діяльності керівництва парламенту та окремих депутатів і їхніх груп.

Україна весь цей час мала підтримку більшості депутатського корпусу Європарламенту та, з різним ступенем залученості, усіх його провідних політичних сил. Як послідовну й активну можна відзначити підтримку України з боку політичних груп Європейської народної партії, Європейських консерваторів і реформістів, Альянсу лібералів і демократів за Європу, Зелених/Європейського вільного альянсу та загалом (меншою мірою і окремими обумовленостями) Прогресивним альянсом соціалістів і демократів.

Керівництво ЄП, його депутатських груп і робочих органів, а також деякі євродепутати регулярно виступали зі зверненнями, заявами і коментарями на підтримку України, зокрема в контексті російської агресії проти нашої держави, що триває, а також з питань широкого порядку денного відносин України та ЄС.

Члени ЄП проводять публічні акції на підтримку України, зокрема в контексті міжнародних зусиль зі звільнення українських політичних в’язнів у Росії та на тимчасово окупованих територіях. Дуже активною в Європарламенті була неформальна група "Друзі європейської України", яка виступає ініціатором великої кількості проектів, публічних акцій і звернень на підтримку України.

Однак наближення активної фази передвиборчої кампанії починає змінювати ставлення євродепутатів до України. Поки що не йдеться про охолодження відносин, проте даються взнаки спроби Росії розхитати єдність ЄС у питанні підтримки України за допомогою маргінальних радикальних політичних груп ЄП.

Читайте також: Євродепутат назвав найбільшого лобіста Путіна в ЄС

До російського впливу також додається чинник виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу та, як наслідок, неучасть у виборах до Європарламенту. 7 лютого 2018 року Європарламент ухвалив Резолюцію, згідно з якою кількість депутатів ЄП було скорочено з 751 до 705. Це було зумовлено передусім виходом Британії з ЄС та звільненням відповідно її квоти (73 місця) в Європарламенті.

Незаповнених 46 місць було запропоновано залишити "в резерві" для майбутніх членів Європарламенту, решту 27 буде розподілено серед 14 держав-членів, які не мають "достатнього" представництва в ЄП. Ідею, запропоновану президентом Франції Еммануелем Макроном і підтримувану багатьма членами в ЄП щодо заповнення 73 вивільнених місць членами ЄП, обраними за списком загальноєвропейського виборчого округу, Європарламент не підтримав.

Так, втрата Британії справді може датися взнаки для «українського файлу» в майбутньому складі Європарламенту.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram