Трендом цього політичного сезону буде наявність великої кількості кандидатів в Президенти. Очевидно, найбільша кількість за всю історію українських президентських виборів.

Лише зараз як мінімум 27 чоловік оголосили про своє балотування. До дня початку офіційної виборчої кампанії ця цифра може зрости до 50 учасників.

Значну частину кандидатів експерти відносять до розряду "нерейтингових", тобто таких , що не змагаються з "топовими" кандидатами, і не мають реальних шансів потрапити до другого туру.

Читайте також: Адміністрація президента спробує вивести в другий тур проросійського кандидата – Доній

"Нерейтинговими" кандидатами нехтують соціологічні контори, навіть не намагаючись з'ясувати їхній повний перелік, щоб поставити у анкети. Перелік кандидатів для питань соціологічні контори узгоджують з замовниками,тому не дивно, що цей перелік відрізняється від справжньої ситуації.

Звідки взялася так кількість "нерейтингових" кандидатів, на що вони розраховують, і чому (кому) сприятимуть?

У когось грають особисті амбіції (а в політиці це нормально, не маєш амбіцій – не займайся політикою).

Хтось мусить підставляти плече своїй політичній партії. Адже партія , яка не спроможна висунути власного кандидата в Президенти, свідомо погоджується виключно на роль "меншого партнера" у політичних розкладах.

Хтось просто сподівається, що його в такий спосіб помітять (запросять в подальшому до списку кандидатів у депутати більшої партії, або в крайньому випадку більше даватимуть доступу до медіа).

Та все це було і раніше. Чому ж цього разу ймовірних кандидатів так багато? 

Ще кілька років тому кола наближені до нинішнього Президента почали розробляти технологію виведення в друге коло Порошенка і проросійського кандидата.Технологія, яка спрацювала в Росії (Єльцин-Зюганов) і в Україні (Кучма-Симоненко). Вибір без вибору, "погане і ще гірше".

Для цього медійний простір був відкритий для медіа з проросійським іміджем, а всі медіа з українським іміджем мали відверто працювати на діючого Президента.

І от згідно цієї технології і виникла ідея розпорошити максимально патріотичний електорат на багатьох кандидатів. Щоб на їхньому рівні мобілізований адміністративний, медійний та фінансові ресурси звеличили виключно Порошенка.

Масове інспірування кандидатів у патріотичному просторі не відбувалося за грубим сценарієм (по типу: представник АП-гроші-кандидат).Все відбувалося тонкіше і розумніше. До потенційних кандидатів з'являлися ті, що могли лестити(як правило-пряма агентура СБУ, яка працює в усіх політичних партіях і громадських організаціях), і ті , що могли приносити(або пообіцяти ) певні фінансові ресурси. Тож в більшості своїй кандидати від патріотичного спектру і не усвідомлювали, що можуть в дечому підігрувати Банковій.

Такий був перший сценарій.Та як часто буває в Україні, сценарії не спрацьовують або спрацьовують в інший бік.
На якомусь етапі велика кількість кандидатів в патріотичному просторі почала грати не на користь Порошенка, а навпаки, проти нього.

Адже за останні місяці помітно, що технологічно риторика Порошенка значно зсунулася в бік "радикальний, "патріотичний", "проукраїнський" тощо. Тобто, він у своєму політичному позиціонуванні змістився у радикально-патріотичний бік. І виявилося, що кожен з "нерейтингових" кандидатів, які претендують припустимо на 10 тисяч голосів кожен, відбирають ці 10 тисяч голосів не один у одного, а часто саме у Порошенка.

На сьогодні на потрапляння у другий тур претендують лише 3 політики: Тимошенко, Порошенко, і єдиний проросійський кандидат. На перемогу лише двоє претендентів:Тимошенко і Порошенко. Адже єдиному проросійському кандидатові вистачає електоральної бази для того, щоб пройти у другий тур, але після російської агресії – нереалістично навіть мріяти про перемогу (бо 1.) значно зросли патріотичні настрої в країні, 2.) частна проросійського електорату опинилася на окупованії Росією частині (Крим, Донецька, Луганська обл.).

Отже, розпорошення патріотичного електорату не спрацювало щодо рейтингу Тимошенко, вона все рівно проходить до другого туру. А от єдиний проросійський кандидат може зайняти у другому турі...місце самого Порошенка!

Тому Банкова хоч так довго сприяла появі єдиного проросійського кандидата, невдовзі може усвідомити, що їй негайно слід починати інші залаштункові ігри, і навпаки, сприяти розсередженню саме проросійських кандидатів. Бо лише тоді у Порошенка з'явиться шанс потрапити у другий тур.Так, це можу бути другий тур з Тимошенко, а не зі зручним спарінг-партнером з проросійського табору(умовним Бойко), але шанси на перемогу все рівно будуть.

А що ж "нерейтингові" кандидати? А механізм вже запущений. І Банковій, яка думала спочатку контролювати весь процес висування кандидатів, доведеться змиритися, що не все залежить від неї. 

Об'єктивно після Майдану дещо виросла індивідуальна активність громадян(не так зване "громадянське суспільство", яке і нині знаходиться в несамостійному плаванні, а саме індивідуальна активність).
Відсутність чітких політичних орієнтирів серед грона "старих партій" спрямовують погляди виборців на пошук альтернатив.

Саме від цих виборців залежатимуть результати президентських виборів.

Читайте також: Для Порошенко нет более удобного оппонента во втором туре, чем Медведчук – политолог

Зневага до "нерейтингових" кандидатів, на яких орієнтуються розчаровані виборці, може зіграти поганий жарт з "топовими", гоноровими і зарозумілими.В той час, коли середній рівень підтримки "топів" коливається в межах 5-7 % підтримки українців, що означають буцімто невеликі показники "нерейтингових"?

Припустимо, вони можуть взяти по 0,5 % в середньому. Але 10 кандидатів по 0,5-це 5%-стільки же, скільки у деяких "топів". А в боротьбі за вихід у другий тур може бути цінним кожен відсоток.

У кого відбиратимуть голоси "нерейтингові" кандидати не завжди легко проаналізувати. Адже голоси не передаються від одного кандидата іншому повністю. Та регіональні вподобання проаналізувати можна.Тому активність якогось з всеукраїнської точки зору "нерейтингового" кандидата в області, на , яку розраховує хтось з "топових" кандидатів, може суттєво сплутати карти і зіпсувати комусь настрій.

Тому зневага до "нерейтингових" невдовзі зміниться на велику увагу до них. Когось будуть намагатися втягнути в орбіти потужніших кандидатів, з кимось спробують домовитися про афішовану підтримку у другому турі, а у когось просто піддивлятимуться гасла і вмонтовуватимуть у партійні програми(звісно,без згадок про тих. у кого піддивилися).

В будь-якому випадку, зневіра і недовіра до "топ"-політиків в Україні досягла такого рівня, що саме від електоратів "нерейтингових" кандидатів залежитиме результат наступної президентської кампанії.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram