Чисті ідеології існують лише у світі ідей. Натомість трансформуючись у політичні програми, вони поєднуються з елементами інших, іноді навіть конкурентних ідеологій.

Не є винятком націоналізм. На початку минулого століття найпоширенішим було його поєднання із соціалістичними ідеями. Такий мікс був надзвичайно популярним у світі на той час. В Україні його масову підтримку гарантувало те, що він обіцяв задовольнити прагнення українців як спільноти поневоленої в національному та соціальному вимірах. Поразка Української революції призвела до дискредитації такого націоналізму.

Читайте також: Націоналізм: радикалізм, звільнення чи трансформація

Натомість з‘явилася ще дивніша спроба поєднання – з комунізмом. Історія цього міксу була короткою і трагічною. Символічним завершенням націонал-комунізму стало самогубство головного його речника Миколи Хвильового.

Паралельно визрівала інша версія українського націоналізму. Оскільки її творцями були військові, ветерани Української революції та радикальна молодь, однією з визначальних його рис став авторитаризм. Це поєднання виявилося популярним (цілком вписувалося у світові тенденції занепаду ліберальних течій у політиці) й ефективним (цілком відповідало формату організації, яка веде підпільну збройну боротьбу).

Трансформація підпільної організації ОУН у масовий визвольний рух у роки Другої світової війни спричинила подальшу еволюцію її ідеології. У політичній програмі з‘являються елементи ліберальної ідеології, розробляється бачення побудови демократичної держави. У підходах до економічних питань відчутий виразний вплив соціал-демократії.

Читайте також: Як поєднати лібералізм із націоналізмом

Збройний підпільний рух ОУН було жорстоко придушено силою тоталітарного режиму. Але ідея поєднання націоналізму та демократії не лише вижила, але й урешті перемогла комуністичний режим і реалізувала головну мету українського націоналізму – створення української держави.

Припускаю, що й тепер у війні з Росією, яка опирається на власну версію націоналізму (імперського, шовіністичного, авторитарного) найефективнішою буде та версія українського націоналізму, яка вирізняється від нього найбільше. Врешті саме вона перемагала російський націоналізм, що діяв під прикриттям радянського комунізму.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram