Був вчора на ZIK у передачі Остапа Дроздова. Передача була присвячена Кучмі і кучмізму.

Мої міркування були наступними. У нас уявлення, що президент такий собі гігант, який може все, що йому стукне в голову. Насправді він може діяти лише враховуючи стан суспільства.

На той час Україна була уламком СССР, в якому жив народ, котрий 70 років перебував під впливом комуністів, не вмів захищати свої права. Тим часом, була об'єктивна необхідність у приватизації, інакше економіка не працювала б. Власність дісталася тим, хто спритніший, нахабніший, гнучкіший, підліший – цілий ряд якостей..

Власне, так завжди відбувалося в історії людства. Одні з приватизаторів розпиляли приватизоване на брухт. А інші створили цілком працюючі корпорації. Додаю зараз: перших справді можна назвати грабіжниками, а інших – ні.

Читайте також: Сенцов для Порошенка може стати чимось віддалено подібним, як Гонгадзе для Кучми – політик

Народ теж ніби брав участь у приватизації. Йому виділили ваучери на власність. Але нові власники знайшли спосіб ці ваучери відібрати. Народ не вмів захищати свої права і проковтнув це.

З іншого боку, власність, яка керується маленькою групою, або одним власником значно ефективніша, ніж коли керується величкою кількістю не кваліфікований в управлінні людей. Це моя точка зору.

Ясна річ, що Кучма був червоний директор, типовий радянський чалавєк і він теж добре нагрівся на приватизації. Але будь на його місці, наприклад, Гавел, то чи змінило б це ситуацію? На мій погляд, принципово за того стану суспільства – нічого не змінилося б. І це не захист Кучми, а описання реалій того часу.

Лише з часом українці почали вчтися захищати свої права. Майдани були прикладом самоорганізації суспільства. Але суспільство вирішувало короткострокові завдання, однак досі не навчилося системно тиснути на владу і відстоювати свої права.

Читайте також: Виталий Масол дважды становился заложником исторических процессов – Портников

Ще одна теза. Справа Гонгадзе дивним чином співпала з поворотом Кучми на Захід. Мотором цього процесу був Євген Марчук, але Кучма не був проти. Так само і історія з нібито продажем "Кольчуг" Саддаму Гусейну – теж наклалася на цей поворот. Вони ослабили Кучму і він відновив політику багатовекторності.

Один з опонентів сказав мені, що я повторюю тези Дмітрія Кісельова, коли він ще працював на ICTV у зятя Кучми Пінчука.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram