Прихід H&M на український ринок супроводжувався чималим ажіотажем. Черги в першому магазині у Києві, які займали з ночі, натовп покупців і радість споживання відомого "європейського" одягу зрозумілі. Але за цим ажіотажем непомітними залишаються кілька важливих фактів. Насправді, у питаннях етики, екології та дотриманні прав людини H&M нічим не кращий за інші великі бренди одягу, які працюють за принципом "швидкої моди", пише для УП.Життя Оксана Дутчак.

За красивим фасадом "корпоративної соціальної відповідальності" ховаються тони сміття, расистська реклама та порушення прав людини на фабриках, що виробляють жаданий в Україні та світі одяг.

У 2013 році H&M випустив офіційну заяву, в якій зазначав, що "стратегічні постачальники H&M повинні забезпечити виплату мінімальної гідної зарплати до 2018 року.

Станом на 2018 рік це охопить близько 850000 працівни_ць текстильної індустрії".

У 2013 році, коли H&M взяв на себе це зобов'язання, згадані компанією працівни_ці виробляли 60% його продукції, працюючи на "стратегічних та пріоритетних постачальників", яким H&M присвоює назви "золотих" або "платинових".

Зібравши публічні овації довкола справді революційної заяви, згодом бренд видалив її зі свого сайту, але скріншоти не горять.

Читайте також: Блогер: Если вы собрались делать что-то хорошее и полезное — готовьтесь к ненависти

Оскільки у 2018 році стало зрозуміло, що бренд не збирається виконувати свою обіцянку, Кампанія за чистий одяг (за активної підтримки Міжнародного форуму трудових прав і "WeMove.EU") повела дослідження про умови та оплату праціна фабриках, які шиють для H&M у Болгарії, Туреччині, Камбоджі та Індії.

"Заробітна плата настільки низька, що ми змушені працювати понаднормово лише для того, щоб забезпечити свої основні потреби" (працівни_ця, Індія)

"На фабрику приходиш о 8 ранку, а коли зможеш вийти – ніколи не відомо. Іноді ми йдемо додому о 4 годині ранку" (працівни_ця, що виготовляє одяг для "H&M" на фабриці "золотого постачальника" бренда в Болгарії – "Koush Moda").

Результати дослідження показують, що незважаючи на красиві обіцянки, працівни_ці мережі постачання однієї з найбільших у світі компаній роздрібної торгівлі з декларованим прибутком $2,6 млрд, отримують зарплату на межі бідності та змушені працювати понаднормово заради виживання. 

Іншими словами, H&M не лише передумав виконувати свою обіцянку платити мінімальну гідну зарплатню. Його купівельні практики призводять до систематичних порушень прав людини та трудових прав на фабриках.

Опитані працівни_ці в Індії та Туреччині заробляють близько третини, а в Камбоджі – менше половини приблизно розрахованої мінімальної гідної зарплати.

У Болгарії опитані робітни_ці "золотого постачальника" мережі H&M не отримують навіть 10% суми, необхідної для гідного життя їх та їхніх сімей.

Така ситуація на фабриках, які шиють для модного бренду, є прямим порушення прав людини. Адже у третьому пункті Статті 23 "Загальної декларації прав людини" сказано:

"Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення"

Що це означає на практиці?

Згідно з методологією "Кампанії за чистий одяг", мінімальної гідної зарплати має бути достатньо, щоб покривати наступні витрати сім’ї: їжу, оренду житла, медичні послуги, освіту, одяг, транспорт, і ще 10% має йти на заощадження.

При цьому, таку зарплату людина повинна отримувати за стандартні робочі години і після відрахування податків.

Можна уявити, як живуть люди, які отримують половину, третину чи 10% від необхідної зарплати.

Якщо ж уяви недостатньо, можна послухати, що кажуть працівни­_ці, які шиють для H&M.

"Щоб заощадити гроші, ми купляємо вживаний одяг. Деколи – вживаний одяг H&M!" (працівни_ця, Болгарія)

"Ми не можемо собі дозволити сходити в кіно. Поїздка на відпочинок - немислима. Я рідко бачу своїх дітей. Мій чоловік скаржиться, що коли я приходжу додому, я втомлена і виснажена" (працівни_ця, Болгарія)

Через втому та задуху на фабриках втрата свідомості є поширеним явищем.Порушення прав людини через низьку оплату праці та довгі понаднормові години – не єдині проблеми, яку "Кампанія за чистий одяг" знайшла на фабриках, котрі шиють одяг для H&M.

Кожна третя індійська жінка та дві третини респондент_ок у Камбоджі, які працюють на фабриках так званих "платинових постачальників" H&M, втрачали свідомість на роботі.

Робітниця в Індії повідомила, що колеги змушені були відвезти її до лікарні через внутрішню кровотечу, яка виникла через удар головою об устаткування, коли жінка втратила свідомість на фабриці.

Болгарська працівни_ця повідомила, що "колегу звільнили після того, як вона знепритомніла".

"Ми знали, що "H&M" станом на кінець цього року не виконала своїх зобов'язань, але певні з’ясовані нами факти щодо заробітної плати та умов праці на фабриках постачальників "H&M" все ж були для нас шоком. "H&M" має негайно вжити заходів, щоб змінити кричущу ситуацію із заробітною платою на межі бідності, та порушенням прав працівни_ць", – коментує результати дослідження його координаторка Беттіна Мусіолек ("Кампанія за чистий одяг").

Іншими словами, незважаючи на гучні заяви, H&M не виконує свої обіцянки і його "соціально відповідальна" бізнес-модель систематично породжує ті самі проблеми, що і діяльність інших відомих брендів.

Реагуючи на останню заяву бренду, Нева Нахтігаль із міжнародного офісу "Кампанії за чистий одяг" пояснює, що "по суті, вони намагаються стерти з колективної пам'яті 850000 працівни_ць, яким обіцяли до 2018 року забезпечити мінімальну гідну заробітну плату. Ми цього не допустимо", а за словами Джуді Ґіргарт, виконавчої директорки Міжнародного форуму трудових прав, "тепер остаточно зрозуміло, що обіцянкам "H&M" не можна довіряти".

Читайте також: Анатомія "зради" в Україні

Активісти та активістки вимагають від H&M опублікувати план дій щодо збільшення рівня заробітної плати з визначеними термінами й конкретними цілями.

У рамках кампанії "Turn Around, H&M!" створено петицію, яка містить вимогу забезпечити мінімальну гідну платню та належні умови роботи всім працівницям ланцюга постачання H&M.

Петиція вже зібрала понад 100000 підписів.

Українських фабрики немає у офіційному списку постачальників H&M. Але оскільки компанія публікує лише постачальників першого рівня, це не дає гарантій, що частина їхніх замовлень не відшивається в Україні, де оплата праці у кілька разів нижча мінімальної гідної зарплатні.

Та й зрештою, навіть якщо цей модний бренд не виробляє свою продукцію на українських фабриках, тут шиють інші бренди, з абсолютно тими ж проблемами і тим же нехтуванням правами людей та трудовими правами багатьох українок та українців.

Тому вітаючи прихід H&M в Україні, варто пам’ятати про ціну, яку працівники і працівниці платять за мільярдні прибутки брендів і нашу гонитву за "прогресивною" модою.

ЧАСТІ ЗАПИТАННЯ

1. Якщо H&M буде платити мінімальну гідну зарплатню, скільки буде коштувати їхній одяг? Чи може бренд це собі дозволити?

Виплата мінімальної гідної зарплатні працівникам і працівницям не обов’язково веде до суттєвого підняття роздрібних цін на брендову продукцію.

У середньому, оплата праці становить 0.5%-3% від кінцевої вартості одягу. Збільшення зарплатні вдвічі, чи навіть втричі, призведе лише до несуттєвого зростання витрат на виробництво.

Звичайно ж, навіть це незначне зростання H&M може перекласти на споживачів, піднявши ціни в магазинах.

З іншого боку, бренд може поступитися малесенькою часткою своїх мільярдних прибутків. Так, H&M може собі це дозволити.

2. Хіба H&M відповідає за зарплати і умови праці на фабриках, де він розміщує свої замовлення? Адже ці фабрики не належать бренду.

Так, H&M відповідає за зарплати і умови праці на всіх фабриках, що знаходяться у його глобальному ланцюзі постачання.

Це чітко прописано, зокрема, у "Основних принципах ООН щодо бізнесу та прав людини" (UN Guiding Principles on Business and Human Rights).

3. Чи означає це, що мені не варто купляти одяг H&M?

Не обов’язково. У подібних випадках, головне не так бойкот, як розуміння ситуації та тиск з боку споживачів на бренди.

4. Що я можу зробити?

Як мінімум, можна підписати петицію.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram