Перед сьогоднішнім днем про проект VoxCheck я чув два рази.

Перший – коли я почув про прекрасну ідею просвітницького проекту, котрий буде аналізувати найбільш популярні в економічному дискурсі тези топ-політиків і перевіряти їх на обґрунтованість. "Круто, що голос економістів буде чути загалу, а не тільки вузькому колу фахівців" – подумав я, котрий свого часу залишив економіку ради журналістики саме для того, щоб бути почутим.

Другий раз я почув про VoxCheck, коли Тимофій Милованов вийшов з його редакційного борду, через, як повідомлялося, "політичну упередженість" і загалом незадовільну якість їх роботи. Мова йшла про відсутність бази текстів, нечіткість вердиктів та брак контролю якості продукту на виході.

Щоб ви розуміли, Милованов, котрого я маю честь знати особисто – це, без сумніву, віддана своїй справі людина і розвиває економічну освіту в Україні, один із спів-творців найкрутішого економічного вишу в Україні – Київської школи економіки.

Крім того, має посаду асоційованого професора у Пітсбургзькому університеті. Мабуть, важко знайти економіста в Україні, котрий так поєднує активну організаційну діяльність та економічну високу науку.

"Відхід Тимофія від VoxCheck – це діагноз для даного проекту. Схоже, хтось вирішив зробити ще один інструмент для чорного піару" – подумав тоді я.

Так і сталося. Про чорний піар я згадав сьогодні, коли почитав у новинах "оцінку" цими людьми, котрих залишив Милованов, проекту Нового економічного курсу, представленого Батьківщиною.

Вони звинуватили авторів документу у плагіаті та – увага – "самоплагіаті"!

Саме застосування цього слова – "самоплагіат" – до документу, котрий покликаний об'єднати попередні найкращі напрацювання економістів, є ще діагнозом авторам Vox ще гіршим, чим той, який поставив Милованов.

Самоцитування, як відомо, є 100% прийнятним у академічному середовищі і тим більш є природнім, якщо йде мова про об'єднання доробку різних фахівців у одному документі. Це ж треба так розвинути у собі оту згадану політичну упередженість, щоб звинуватити упорядника Нового економічного курсу Тетяну Унковську в тому, що вона використовує напрацювання аналітичного центру "Оптіма" – при тому, що вона є... його директором!

Читайте також: Фейсбук і вибори: як запобігти зловживанню особистими даними користувачів

Шановні "перевіряльники", а чиї тоді, за вашою логікою, тексти та діаграми вона має використовувати? Ваші, чи що?

Так само безглуздо звинувачувати авторів проекту Стратегії "Синергія розвитку банків та індустріалізації економіки", які брали участь в розробці Нового економічного курсу, в тому, що вони використовували матеріали свого проекту. Свого часу вони так само надали ці матеріали парламентському комітету, згаданому Vox.

Отож, вітаю VoxCheck з визначним досягненням у галузі чорних політтехнологій – не можеш звинуватити опонента у плагіаті, звинувачуй у "плагіаті та самоплагіаті", при цьому не навівши жодного випадку власне плагіату, зате багато розказуючи про те, що автори цитують свої ж власні розробки.

До речі, про респектабельних та англомовних. Якщо критики Нового економічного курсу вважають автором теорії технологічних укладів Глазьєва, то це свідчить про їх неспроможність користуватися навчальною та довідниковою літературою і пошуковими системами Інтернету.

Читайте також: Открытая дискредитация одного из центральных органов власти

Варто запропонувати їм поцікавитись працями панів Кондратьєва, Шумпетера, Крістенсена, а також Масуди і Масаакі. Варто, в кінці-кінців, піти вчитися до Милованова у його Київську школу економіки.

Звертаюся до всіх. Команда "Батьківщини" з її "Новим курсом" відкрита і вдячна за критику. Я часом сам не погоджуюся з ними! Для цієї команди дискусія навколо її пропозицій – добро, а не зло, навіть коли критика жорстка.

Але, не треба плутати критику з чорним піаром, як не варто плутати любов і проституцію.

Звертаюся до сто років знаних і шанованих мною Олени Білан, Ілони Сологуб та Олександра Жолудя, котрі ще є частиною команди Vox – подумайте, як піар-діяльність ваших колег вплине на престиж професії економіста, зробіть щось з тим, що виходить під вашим брендом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram