Наступного тижня на острові Балі розпочнуться щорічні збори МВФ і Світового банку, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. Напередодні Крістін Лаґард заявила, що торговельні й тарифні війни починають значно ускладнювати перспективи росту світової економіки.

Взагалі 2017 рік вважають вдалим – глобальний ВВП виріс на 3,8%. Це найкращий результат із 2011 року. Найпомітніші успіхи в міжнародній торгівлі відзначили торік: обсяги зросли на 4,9%. В індустріальних високорозвинених країнах настрої інвесторів покращилися: вони починають більше вкладати в розширення виробництва як удома, так і в державах, що розвиваються. Валюти останніх на початку цього року подорожчали щодо американського долара. Тоді ж у МВФ заявили, що глобальне економічне зростання прискорилося й охоплює дедалі більше країн. Однак навесні ситуація ускладнилася. Економічна динаміка єврозони в першому та другому кварталах цього року була найслабшою із часів 2016 року. Схожа економічна ситуація в ЄС, найбільшого партнера України в зовнішній торгівлі.

ВВП Японії в першому кварталі 2018 року й узагалі спав на 0,9% – припинився період безперервного економічного зростання, що тривав із початку 2016-го. Та у другому кварталі економіка Японії відновилася – ВВП збільшився на 1,9%. У Китаї ріст стабільний, але влада стурбована станом внутрішнього попиту, що впливає на динаміку ВВП. Там пом’якшили грошову політику, відчутно знизивши вимоги до банківських резервів. Наразі тільки США можна позаздрити: в першому кварталі їхній ВВП зріс на 2,2%, у другому – на 4,1%. Споживчі витрати в другому кварталі зросли на 4%, інвестиції у виробничі проекти – на 7,3%. Домогтися таких показників вдалося завдяки податковій реформі та попередній підготовці США до ескалації торговельної війни з Китаєм: завдяки зниженню податків виріс споживчий попит, а експортери, які поспішали поставити якомога більше продукції до ескалації, активізувалися.

Та вже навесні американці почали готуватися до зростання інфляції та підвищення відсоткових ставок, що відбилося на очікуваннях інвесторів. Стався перелом в динаміці курсів валют країн, що розвиваються. Більшість почали знижуватися щодо долара: після чергового підвищення ставки ФРС зросла привабливість номінованих в американській валюті активів, тому інвестори та спекулянти стали "виходити" з валют країн із ринками, що формуються. Лідерами "падіння" були аргентинський песо, турецька ліра, бразильський реал і російський рубль. До речі, гривня пізніше всіх почала знижуватися щоо долара, а рівень її девальвації був порівняно істотно нижчим.

Читайте також: Загроза кризи: попереду непрості роки?

Важливою тенденцією світової економіки 2018 року є десинхронізація – нерівномірність зростання. У США – економіка зростає та зберігає цей темп, нехай і не настільки швидко, як у першій половині року. Європа – в нейтральному положенні, хоч результати слабші, ніж торік. В Азії –  неоднорідне економічне зростання та песимістичні очікування: жорстка тарифна політика США може послабити ріст ВВП Китаю. У Латинській Америці – слабка динаміка ВВП, що збільшується серйозною девальвацією валют найбільших країн регіону.

Проблеми й у Туреччини, значного торговельного партнера України. Перегрів їхньої економіки через кредитний бум досить імовірний. Ще одна проблема – турецький бізнес багато запозичував в іноземній валюті, а зниження курсу ліри веде до зростання вартості обслуговування боргу. Крім Туреччини, до списку країн, що викликають найбільшу стурбованість, належить й Аргентина: поєднання надто сміливої грошово-кредитної політики та знецінення національної валюти до долара може підірвати здатність цих країн обслуговувати свої борги.  

До речі, в третьому та четвертому кварталах цього року в США очікують спад економічної динаміки: за даними Bloomberg, зростання не перевищить 3%. Торгові війни, зокрема з Китаєм, в поєднанні з підвищенням відсоткових ставок і зміцненням долара починають негативно відбиватися на економіці країн, що розвиваються. МВФ стверджують, що останні можуть зіштовхнутися з відтоком капіталу до 100 млрд доларів – нагадує показники фінансової кризи 2008 року. Сигналів для тривоги достатньо.

Як відіб’ються на українській економіці проблеми світової економіки?

Слід враховувати два чинники. По-перше, Україна – ринок, що розвивається. Для таких у МВФ помітили закономірність: "чинники на кшталт нестабільності чи уповільнення зростання економіки в індустріальних країнах, які торгують із країнами, що розвиваються, статистично значущі та позитивно корелюють зі зростанням економіки партнерів, що значно пояснює їхнє уповільнення". Нинішнє уповільнення зростання в країнах, що розвиваються, може бути прелюдією до тривалого періоду нижчих темпів у світі в цілому. Україні та подібним на неї країнам доведеться визнати, що досягти колишніх високих темпів зростання без підвищення продуктивності та переходу до більш високотехнологічних видів виробництва не вдасться. А тому перш ніж критикувати темпи зростання українського ВВП, слід мати на увазі, що невдовзі вони здаватимуться не такими вже й слабкими. Вирішення проблеми – в технологічній модернізації української економіки.

Читайте також: Там, де немає спроможної держави, її потрібно усунути з економіки – Пекар

Треба зважати й на розмір української економіки. Питома вага нашого ВВП у світовому – 0,12%. Ми – мала відкрита економіка. Та ще з невеликим внутрішнім ринком. Ситуація сумна: кілька років поспіль Україна разом із Молдовою є останніми в Європі за купівельною спроможністю на особу. Відставання від середнього показника по країнах ЄС – десятикратне. Самодостатній внутрішній ринок – умова, необхідна для захисту від зовнішніх шоків. Нам потрібні амбітні програми імпортозаміщення, стимулювання споживчого попиту з акцентом на вітчизняну продукцію.

Позитивною для економіки України повинна стати кон’юнктура основних експортних ринків. Занизившись у березні до $560 за тонну, середні світові ціни на сталь відновились: у вересні сягнули $600. Та ж ситуація з цінами на залізну руду: після березневого падіння до $54 за тонну – до вересня зросли до $59. Світові ціни на пшеницю цьогоріч зростають добре: зараз – $240 за тонну.

Це обнадіює: в короткостроковій перспективі човен української економіки не розгойдають хвилі штормів на ринках країн, що розвиваються, та можливе уповільнення зростання в США і Китаї. Тим паче, що найбільше штормить у Латинській Америці – з нею в нас економічні зв’язки незначні. З іншого боку, це підкреслює недоліки експортно-сировинної моделі економіки України – стриманий оптимізм базується переважно на сприятливій кон’юнктурі зовнішніх ринків. Уявіть, що буде, коли вона зміниться.

Економічне зростання України поки лише слідує тенденціям світової економіки. А тому реформи, які вже йдуть і які у планах, слід зробити "технологічними". Тобто такими, де головна мета – перехід економіки України до сучасних технологічних ладів. Тільки так човен української економіки перестане безвольно дрейфувати у морі міжнародної економіки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram