Патріарх Філарет подав Вселенському Патріарху Варфоломію апеляцію на судові рішення Московського Патріархату, якими він був «позбавлений сану» та «відданий анафемі».

Синод Вселенського Патріархату задовольнив цю апеляцію. Що означає – рішення Московського Патріархату про «позбавлення сану» та «анафематствування» не були дійсними від самого початку. Таким чином Вселенським Патріархатом визнано, що наш Предстоятель є законний архієрей, а відтак всі звершені ним священнодії, в тому числі рукоположення – є дійсними.

Спроби трактувати вказане рішення в інший спосіб є не обґрунтованими. Хоча в МП декому дуже хотілося б ретроспективно виправдати їхню практику не визнавати таїнства, зокрема – рукоположення, звершені в Київському Патріархаті.

Читайте також: Крах "руського міра" та відновлення історичної справедливості стосовно української церкви

Щодо титулу Патріарха, то цілком очевидним є те, що він, як титул Предстоятеля, пов‘язаний з автокефалією Церкви, Томос про яку МАЄ БУТИ проголошений. Тож немає нічого дивного чи катастрофічного в тому, що питання Патріаршого титулу, про яке не йшлося і в апеляції, – не відображене і в повідомленні про рішення Синоду, а буде врегульоване Томосом.

Подібна ситуація була у випадку з відновленням автокефалії Грузинської Церкви – до 1990 р. Вселенський Патріарх не вважав Католікоса Грузії автокефальним Предстоятелем. Що не заважало Грузинській Церкві визнавати свого Предстоятеля Патріархом, а свою Церкву – автокефальною. І в 1990 р. проблема була вирішена через Томос Вселенського Патріарха. Той самий шлях пройде і Українська Церква.

Також слід підкреслити, що задоволення апеляції означає – у 1992 р. митрополит Філарет НЕ БУВ усунутий з Київської кафедри в канонічний спосіб. А тому, як він був з 1966 р., так і є дотепер – канонічним православним архієреєм м. Києва.

Читайте також: Історія московської церкви на українській землі добігає кінця

В МП відразу заявлять, що таким є їхній митрополит Онуфрій, і «іншого канонічного архієрея» в одному місті бути не може. Невже? А як же в самому Московському Патріархаті співісновали ДВА ієрархи з титулом «Берлінський і Германський» – Марк і Феофан? Не кажучи вже про те, що в Діаспорі є десятки випадків, коли в одному місті є канонічно взаємно визнані архієреї різних Помісних Церков. Тож раніше заявлене Вселенським Патріархатом канонічне визнання митрополита Онуфрія – не вступає у суперечність з вище згаданим рішенням.

Хоча визнання митрополита Онуфрія може тривати і не так довго, адже 15 жовтня Синод РПЦ може прийняти рішення, які означатимуть фактичну схизму (розкол) Московського Патріархату від Вселенського Православ‘я.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram