Отже, у Києві починається акція протесту за підвищення мінімальних зарплат до 7700 гривень під керівництвом "останнього піонера" та за сумісництвом профспілкового та партійного лідера – Капліна. Дивлячись на нього, до речі, розумієш, що це ті профспілки, яких ми заслужили.

Причини цього всього зрозумілі. Каплін йде на вибори. Грошей в нього вкладено чимало, і їх треба відробляти. Якщо ти позиціонуєш себе соціал-демократом, то питання зарплат – безпрограшне.

Але яка користь від цього всього? Можна підвищити мінімальну зарплату до 7,7 тис. гривень? Звісно, можна. Але тоді ці 7 тис будуть вартувати разів у 10 менше. Зімбабве з Венесуелою пам'ятаєте? Отож.

Читайте також: Як зростання "мінімалки" провокує інфляцію

Чи справедливі у нас зарплати? Очевидно, що ні, і мають бути підвищені, але такі показники як мінімальна зарплата мають до цього досить опосередкований стосунок.

Чому ніхто не говорить про погодинну оплату праці, яка була би логічною вимогою та дозволила б уникнути зрівняйлівки?

Чому ніхто не говорить про диверсифікацію зарплат? Ну щоб нарешті платити за роботу, а не за присутність "людиноодиниць"?

Ні, тупо все прив'язуємо до мінімалки. Чому? Бо електорату так зрозуміліше.

Тепер варіантів може бути декілька.

Або ніхто не реагує і в проекті бюджету зберігається очікуване підвищення мінімалки до 4200 грн.

Читайте також: Чому підвищення мінімальної зарплати мало дестабілізуючі наслідки

Або йдуть на якесь підвищення. Депутати ж теж хочуть на темі пропіаритися. І тоді зрив перемовин з МВФ – реальність. Ну і дефолт з усіма можливими наслідками. Не важко порахувати, що нікому з працівників в обох сценаріях краще не буде.

Ну і не забуваємо про один момент. Донедавна уряд підвищував мінімалку ще і для того, аби виводити з тіні доходи та збільшувати базу оподаткування. Формальне підвищення мінімалки – це ще і навантаження на роботодавця, на яке останнє може знайти відповідь у вигляді скорочень.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram