Уряд Порошенка-Гройсмана видав 23.5% підвищення цін на газ як досягнення, котре можна порівнювати лише з 60%, на котрі пропонував підвищити ціну на блакитне паливо МВФ. Точніше, нібито пропонував, тому що це зараз відомо зі слів Гройсмана.

Як казав Юрій Вітренко, замголови "Нафтогазу" й один із найбільших апологетів підвищення цін на газ, підвищення цін "підвищує вимоги до влади й до "Нафтогазу".

Проте ми бачимо лише пониження рівня відповідальності уряду в широкому розумінні цього слова (Кабміну, "Нафтогазу", Генпрокуратури й АП) щодо населення. Пояснювати свої дії уряд вперто не хоче, розкривати інформацію, чому саме таке підвищення ціни, чому і як ми дійшли саме до такого рівня вартості палива, – теж. Яким чином це покращить стан боротьби зі зловживаннями у цій сфері – про це також не йдеться.

Варто констатувати, що навіть прихильникам суто ринкового ціноутворення на газ (до яких, зокрема, й належить автор цих рядків), не було дано жодних даних, котрі могли б обґрунтувати призначену урядом ціну на газ як "ринкову".

Отож, хотілося б поставити запитання.

Читайте також: Тарифи повинні бути дійсно економічно обґрунтованими та збалансованими – нардеп

1. У 2016 році Вітренко у статусі оповісника "Нафтогазу" обіцяв, що коли ми у Стокгольмі виграємо суд щодо компенсації переплати за газ та за недоотримані транзитні доходи, ціна газу для населення зменшиться вдвічі.

Увага, питання. У Стокгольмі ми нібито досягли неабияких успіхів. Чому це вилилося у виплату премій керівництву НАК "Нафтогазу" й ніяк видимим чином не позначилося на ціні на газ для населення, попри дані обіцянки?

2. Ми вже четвертий рік чуємо про обґрунтування ціни рівнем вартості палива на газовому хабі в Німеччині. Питання – чому не укладено довгострокових контрактів на поставку газу, як роблять усі великі країни? Адже за такими контрактами ціна а) значно менша; б) значно прогнозованіша.

3. "Нафтогаз" у своєму позові до Стокгольма обґрунтовує "справедливу" ціну на газ як ціну на хабі мінус затрати на транспортування в Україну ("Хаб-"). Водночас в Україні застосовують для визначення "ринкової" ціни "Хаб+", тобто ціну на хабі в ЄС плюс затрати на транспортування в Україну. То коли "Нафтогаз" й уряд кажуть правду – у Стокгольмі чи в Києві?

4. Останні кілька днів по ЗМІ розганяють дезу, що у фактичній відсутності зростання внутрішнього видобутку винна одна-єдина облрада, котра нібито не видає ліцензії "Укргазвидобуванню". Шановні мої "знавці", мушу повідомити, що по Україні за останні десятки років видано тризначні числа ліцензій на розробку родовищ. Якщо так нечувано зросли ціни на газ вітчизняного видобутку, чому ніхто не поспішає розвивати видобуток газу? Може, тому що уряд вибудував колосальні адміністративні та фіскальні бар'єри для цієї галузі? Чому уряд лише підвищує ціни, але не робить нічого, щоб "розбудити" десятки й сотні "сплячих" ліцензій на видобуток блакитного палива?

Читайте також: Газ для населення з листопада подорожчає майже на чверть

5. Чому не чути нічого про будівництво терміналів для прийняття скрапленого газу, як робить сусідня Польща? Доки ми будемо просити в нашого стратегічного ворога – Росії – газ, доки Москва нам влаштовуватиме газові блокади, як це було весною цього року ыз президентською кампанією "прикрути"? Чому ціни – на рівні, котрий нібито має забезпечувати купівлю газу в Європі та його транспортування сюди, в Україну, але при цьому ніякої енергетичної незалежності ми не спостерігаємо, все одно залежимо від російського газу?

Питання, звісно, риторичного характеру.

Тому підсумую факти.

1. Попри багаторазове підвищення цін на газ нам не змогли гарантувати незалежність від поставок газу "Газпромом".

2. Попри багаторазове підвищення цін на газ, нам не забезпечили жодного істотного збільшення внутрішнього видобутку (за останні два роки видобуток зріс всього на 3% при плані на порядок більше), за ці роки жоден великий інвестор не прийшов у галузь.

3. МВФ все ще вважає ціну на газ в Україні не ринковою, а отже, далі нас чекає подальше підвищення без жодних надій на покращення стану з пунктами 1 та 2.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram