Восени на нас "полюють" не лише нежить та застуда, погіршується також перебіг багатьох хронічних захворювань. У багатьох відбувається загострення такого поширеного захворювання як артеріальна гіпертензія – гіпертонічний криз.  

Як запобігти розвитку хвороби та за яких симптомів треба негайно викликати екстрену допомогу – розповідає Лариса Міщенко, доктор медичних наук, науковий співробітник ДУ "ННЦ Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска" НАМН України.

Що таке гіпертонічний криз?

Гіпертонічній криз – це раптове значне підвищення артеріального тиску від базового рівня (нормального або підвищеного). Загрозу здоров’ю та життю несе значне підвищення АТ, яке ускладнюється смертельно небезпечними станами.

Читайте також: Как сохранить здоровье в период резких перепадов погоды

Зокрема йдеться про розвиток мозкового інсульту, інфаркту міокарда, набряку легень та деякими іншими невідкладними станами (гіпертензивнаенцефалопатією, злоякісною гіпертензією, аневризмою аорти або еклампсією).

Причиною розвитку тяжких ускладнень артеріальної гіпертензії може стати як дуже високий рівень артеріального тиску, так і ступінь його зростання.

Симптоми гіпертонічного кризу

Негайно телефонуйте 103, якщо помітили такі симптоми гіпертонічного кризу, коли разом зі значним підвищенням артеріального тиску з’являється:

– інтенсивній біль або значний дискомфорт за грудиною чи в ділянці серця;

– порушення мови, слабкість в одній руці, асиметрія обличчя;

– інтенсивний головний біль, який супроводжується сплутаністю свідомості та розладами зору;

– нудота й блювота;

– задуха;

– судоми;

– втрата свідомості;

– виражені тривожні розлади.

В таких ситуаціях потрібно негайно викликати швидку: в більшості випадків знадобиться  госпіталізація для уточнення діагнозу та лікування невідкладних ускладнень артеріальної гіпертензії.

Однак дуже часто підвищення артеріального тиску не потребує екстреної допомоги і госпіталізації. Йдеться про ті випадки, коли значне раптове підвищення артеріального тиску супроводжується головним болем, запамороченням, відчуттям тривоги, пришвидшеним серцебиттям.

Натомість відсутні вищеперелічені симптоми гострого гіпертензивного ураження серця, головного мозку, нирок або артерій. Такі стани визначаються як неускладнені гіпертонічні кризи, які в більшості випадків не потребують невідкладної допомоги та можуть лікуватись амбулаторно.

Для зниження тиску при неускладненому гіпертонічному кризі використовуються таблетовані швидкодіючі антигіпертензивні препарати (на відміну від невідкладних станів, коли застосовуються переважно внутрішньовенні ін’єкції). Для прискорення зниження тиску таблетки рекомендовано застосовувати сублінгвально – тобто покласти під язик, де вони швидко розчиняються та всмоктуються і починають діяти приблизно через 15-30 хвилин.

Порадьтеся зі своїм лікарем перед прийомом будь-яких ліків! Адже, наприклад, ефективний для зниження тиску розчин ніфедипіну для перорального застосування у разі преедозування може мати несприятливі наслідки для мозку й серця.

Причини гіпертонічних кризів

Щоби мінімізувати ризик дестабілізації артеріального тиску, важливо розуміти основні причини виникнення гіпертонічних кризів. Передусім це:

– неадекватне лікування артеріальної гіпертензії (недостатня кількість або низькі дози препаратів);

– відмова або зміна режиму призначеної лікарем антигіпертензивної терапії;

Читайте також: Что обследовать в организме перед походом в спортзал: совет врача

– неліковані тривожні розлади (вони дуже часто провокують вегетативні пароксизми з раптовим значним підвищенням тиску та відчуттям тривоги, страху, ознобом, рясним сечовиділенням).

– деякі вторинні гіпертензії (феохромоцитома, реноваскулярна гіпертензія).

Як попередити гіпертонічний криз

Найкращим способом профілактики гіпертонічного кризу і уникнення важких гіпертензивних ускладнень є обізнаність пацієнтів щодо артеріальної гіпертензії та ефективна взаємодія з лікарем.

Реальними засобами, які допомагають контролювати гіпертензію, є:

– регулярне застосування підібраної лікарем антигіпертензивної терапії;

– відмова від куріння та зловживання алкоголем;

– правильне харчування, зокрема – обмеження вживання харчової солі до 5 г/добу;

– зменшення ваги у разі надлишкової ваги або ожиріння;

– регулярні аеробні фізичні навантаження.

Пацієнтам також варто самостійно контролювати артеріальний тиск, що допоможе вчасно виявити його незначне зростання, звернутись до лікаря по корекцію лікування та запобігти значній дестабілізації й розвитку гіпертонічного кризу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram