Здається цілком переконливою поширена думка, що найшвидше іноземну мову опановують діти. Втім, це не зовсім так. До того ж вивчення мов у дорослому віці має чимало переваг.

У двомовному дитячому садку з англійською та іспанською мовами на півночі Лондона ранок, як завжди, розпочинається галасливо. Батьки допомагають малюкам відстебнути велосипедні шоломи та зняти куртки. Вихователі обіймають дітей та весело вітають їх: "Buenos dias!". На дитячому майданчику дівчинка просить, щоб їй зробили з волосся coleta (іспанською "хвіст"), а потім кидає м'яч подружці і кричить "Лови!" англійською мовою.

"У цьому віці діти не вивчають мову – вони її набувають", – каже директорка садку Кармен Рамперсад. Те, з якою легкістю маленькі поліглоти навколо підхоплюють мову, виглядає найкращою ілюстрацією її слів.

Читайте також: 5 особистих якостей, важливіших за диплом

Для багатьох дітей тут іспанська є третьою або навіть четвертою іноземною мовою. Їхні рідні мови – хорватська, іврит, корейська, нідерландська та інші.

Якщо пригадати, які труднощі зазвичай доводиться долати дорослим на уроках іноземної мови, легко зробити висновок, що краще починати якомога раніше. Втім, дослідження свідчать, що наші стосунки з мовами впродовж життя не такі однозначні, і є чимало плюсів у тому, щоби почати вивчати мову у зрілому віці.

Загалом, у кожному віці існують свої переваги в опануванні іноземної мови. Малюки краще сприймають мову на слух і розрізняють звуки. Діти дошкільного віку з разючою швидкістю підхоплюють вимову та інтонацію. Проте, дорослі здатні краще концентруватися на завданні та мають важливі навички для розширення словникового запасу. Це стосується, до речі, й нашої рідної мови. А також безліч інших переваг, які надає нам життєвий досвід, – соціальні обставини, методи навчання і навіть кохання та дружба. Усе це впливає на те, скількома мовами ми говоримо і як добре ми їх опанували.

"Не всі здібності, потрібні для засвоєння мови, знижуються з віком", – пояснює професор Единбурзького університету Антонелла Сорейс, яка вивчає розвиток дитячого мовлення і очолює Центр з питань двомовності.

Як приклад, вона наводить "усвідомлене навчання" – засвоєння мови на уроках з вчителем, який пояснює правила.

"Маленькі діти практично не сприймають усвідомлене навчання, тому що вони не можуть концентрувати увагу, контролювати розумові процеси, їхня пам'ять функціонує інакше, – пояснює професор Сорейс. – Дорослим такий спосіб навчання дається легше, і з віком такі навички покращуються".

Під час дослідження ізраїльські науковці запропонували учасникам вивчити граматичне правило штучної мови та застосовувати його для нових слів. Вчені порівнювали три окремі групи: 8-річних, 12-річних та дорослу молодь. Дорослі учасники експерименту впоралися із завданням краще, ніж дві дитячі групи. А 12-річні показали вищий результат, ніж молодші діти.

Це узгоджується з результатами довгострокового дослідження, в якому взяли участь майже 2 тисячі двомовних учнів з рідними каталонською та іспанською мовами, які вивчали англійську. Ті, хто починали вивчати англійську пізніше, засвоювали її швидше, ніж учні молодшого віку.

Ізраїльські дослідники дійшли висновку, що старші учасники експерименту могли скористатись навичками, яких ми набуваємо з віком: більш просунуті стратегії розв'язання проблем та більший лінгвістичний досвід. Іншими словами, дорослі студенти, як правило, вже досить багато знають про себе і про світ та використовують ці знання для обробки нової інформації. Малюки, навпаки, найкраще засвоюють мову неусвідомлено, слухаючи носіїв та наслідуючи їх. Але такий спосіб навчання можливий лише, якщо дитина проводить багато часу з носіями певної мови.

У 2016 році Центр з питань двомовності в Единбурзі підготував доповідь для уряду Шотландії про уроки китайської мови в початковій школі. Дослідники з'ясували, що одна година мови на тиждень не приносила жодних результатів для п'ятирічних учнів. Проте додаткові півгодини і присутність носія мови суттєво змінили ситуацію. Діти змогли засвоїти елементи китайської, які зазвичай важко даються дорослим, як-от тони.

Легке навчання

Ми всі починаємо засвоювати мову як стихійні мовознавці. У немовлячому віці ми здатні розрізнити близько 600 приголосних та 200 голосних, які є у всіх мовах світу. Але вже протягом першого року життя наш мозок починає спеціалізуватися, налаштовуючись на звуки, які ми чуємо найчастіше.

Малюки лепечуть вже рідною мовою. Навіть новонароджені плачуть з акцентом, що імітує мову, яку вони чули в утробі матері. Така спеціалізація означає, що ми поступово позбавляємось непотрібних нам навичок. Так, японські малюки легко розрізняють звуки "л" і "р", а от дорослим японцям це набагато складніше.

Без сумніву, перші роки є вирішальними для опанування рідної мови, зазначає професор Сорейс. Дослідження занедбаних або ізольованих від суспільства дітей показали, що якщо людська мова не буде засвоєна на ранньому етапі, надолужити пізніше дуже складно. Але несподіваний факт – це правило не стосується іноземної мови.

"Важливо зрозуміти, що кожен вік співвідноситься з дуже різними умовами", – пояснює Данієла Тренкіч, психолінгвіст із Йоркського університету.

Життя дитини кардинально відрізняється від життя дорослих. Отже, коли ми порівнюємо мовленнєві навички дітей і дорослих, на думку Тренкіч, "ми порівнюємо непорівнюване".

Вона наводить приклад того, як родина переїжджає за кордон. Як правило, діти засвоюють мову набагато швидше, ніж їхні батьки. Але це може бути тому, що вони постійно чують її в школі, тоді як батьки можуть не спілкуватися багато на роботі.

Діти також сильніше відчувають потребу засвоїти мову, оскільки вона відіграє вирішальне значення для їхнього виживання в соціумі. Адже мова необхідна для дружби, прийняття в колективі, пристосування. Тоді, як батьки частіше мають змогу спілкуватися з людьми, які розмовляють їхньої мовою, приміром, їхні співвітчизники іммігранти.

"На мою думку, створення емоційного зв'язку є дуже важливим для вивчення мови", – каже Тренкіч.

Дорослі також можуть створювати такі емоційні зв'язки, і це не обов'язково має бути кохання чи дружба з носієм мови.

Дослідження, проведене в 2013 році серед дорослих британців, які вивчали італійську на початковому рівні, показало, що найкращі результати були в тих, кому вдалося встановити теплі стосунки з іншими студентами та вчителем.

"Якщо ви знайдете однодумців, ви вивчатимете мову з більшим задоволенням, а відтак, більш наполегливо, – пояснює Тренкіч. – У цьому і є ключ. Для опанування мови потрібні роки, і без соціальної мотивації здолати цей шлях непросто".

Науковці Массачусетського технологічного інституту раніше цього року провели онлайн-тестування майже 670 000 людей. Вони з'ясували, що для опанування англійської граматики на рівні носія мови, починати вивчати її треба не пізніше 10 років. Пізніше ця здатність поступово знижується.

Втім, дослідження також показало, що ми вдосконалюємо свої мовленнєві навички протягом усього життя, навіть у своїй рідній мові. Наприклад, ми повністю засвоюємо граматику рідної мови приблизно до 30 років. Схожим чином інше дослідження показало, що навіть у своїй рідній мові майже щодня до середнього віку ми вивчаємо нові слова.

На думку Тренкіч, володіння граматикою на рівні носія мови є дуже специфічною навичкою і для більшості людей не є таким вже важливим.

Читайте також: Найпоширеніші освітні міфи, в які на повному серйозні вірять дорослі сучасні люди

"Люди часто запитують, які переваги мені дасть іноземна мова? Чи зароблятиму я більше? Чи стану я розумнішим? Або здоровішим? Але насправді найбільша перевага володіння іноземною мовою – це можливість спілкуватися з більшим числом людей", – каже Тренкіч.

Тренкіч сербка за походженням. Вона почала вільно розмовляти англійською лише після того, як переїхала до Великої Британії, коли їй було за 20. Але вона й досі може зробити граматичну помилку, насамперед, коли втомлена або хвилюється: "Попри це, англійська мова надає мені дивовижні можливості. Я можу насолоджуватися видатними літературними творами, я можу писати зв'язні, змістовні тексти такої якості, яка дозволяє їх опублікувати".

Хоча тест Массачусетського технологічного інституту класифікував її саме як носія англійської мови.

Директор лондонського двомовного дитсадка, де "З днем народження" співають іспанською, а на полицях з книжками можна знайти "Груффало" на івриті, також почала вивчати іноземну мову у пізньому віці.

Кармен Рамперсад виросла в Румунії і почала розмовляти англійською лише в 20, коли поїхала за кордон. Її діти засвоїли іспанську в дитсадку. Але, мабуть, найбільші лінгвістичні пригоди трапилися з її чоловіком. Виходець із Тринідаду, він вивчив румунську в родині Кармен, яка жила на кордоні з Молдовою.

"Він чудово розмовляє румунською, – каже жінка, – з молдовським акцентом. Це дуже смішно".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram