Згідно з "Індексом живої планети":

60% – на стільки зменшилась кількість хребетних тварин у світі;

83% – скорочення чисельності популяцій прісноводних видів.

Серед основних причин стрімкої втрати біорізноманіття науковці називають "Велике прискорення" – явище, коли, починаючи з 1950 року, усі показники людської діяльності стрімко зросли (видобуток корисних копалин, урбанізація, збільшення кількості населення) і спровокували різке збільшення попиту на енергію і територію. Це у свою чергу призвело до безпрецедентних змін на планеті.

Читайте також: Компанія Greenpeace назвала компанії, які продукують найбільше відходів з пластику

Cьогодні людство вступає у нову геологічну епоху – антропоцен, коли саме людина є ключовим фактором, який змінює клімат, біорізноманіття та довкілля в цілому.  

Мапа, що подана нижче, відображає екологічний слід у кожні країні – скільки потрібно земних ресурсів, щоб задовольнити наявний попит. 

Чи можемо ми щось змінити?

Ми – перше покоління, яке має чітке уявлення про цінність природи і наш величезний вплив на неї. Але на жаль, можемо стати останнім поколінням, що здатне змінити негативні тенденції. 

"Одна із останніх українських втрат – це осетер європейський, якого ще називають атлантичним. Цей вид пережив динозаврів і масштабне вимирання видів на планеті, однак був знищений внаслідок діяльності людини", – пояснює Ольга Денищик, координаторка прісноводного напрямку WWF в Україні.

Зниклі сторінки української природи 

В креативній кампанії "Зниклі сторінки. 404", в якому звертають увагу українців на ті види, популяції які зникли в країні протягом останнього півстоліття. "Обличчями" кампанії стали тюлень-монах, ховрах європейський, довгокрил звичайний та осетер європейський. Відповідно до даних Червоної книги, ці тварини вважаються зниклими.

Читайте також: Мусорное наследство: давайте думать о чистой планете для будущих поколений

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram