MENU

Загроза турбулентності у світовій економіці

5461 0

За минулий місяць американський індекс S&P знизився на 7%, японський Nikkei впав на 10%, а загальносвітовий індекс MSCI All-Country World втратив 8% (для нього це найгірший результат за останні 6,5 років), пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин.

Від своїх максимальних рівнів у 2018 році найсильніше втратили фондові ринки Китаю (на 27%), Туреччини (на 25%), Італії (на 24%), Філіппін і Південної Кореї (на 22%). Ринки цінних паперів багатьох країн продемонстрували мінімуми за два-три роки. Якщо взяти країни з капіталізацією фондового ринку в $100 млрд і більше – їх у світі 39 – на кінець жовтня вище річних мінімумів були фондові індекси лише дев'ятьох держав (Бразилія, Індія, Ізраїль, Норвегія, РФ, Саудівська Аравія, США, Швейцарія, Японія).

У чому причини цього? Побоювання наслідків торгових воєн, у зв’язку з чим очікується уповільнення економічного зростання в Китаї, ймовірність гальмування економіки США внаслідок можливого подальшого підвищення ставки ФРС. Є ще дві вагомі причини. Перша – після рясних програм кількісного пом'якшення основні світові Центробанки, насамперед Федрезерв, переходять до скорочення своїх балансів, а динаміка капіталізації світових фондових ринків зазвичай корелює з динамікою балансів провідних ЦБ. Друга – останні пару років основним рушієм покупок цінних паперів був "зворотний викуп" акцій (buy back). Його здійснювали топ-менеджмент корпорацій та інвестори, які таким чином реінвестували отримані дивіденди. І цей рушій до другої половини 2018 року "видихався".

Чи є привід чекати подальшого зниження фондових ринків і початку економічної кризи у світі? Панікувати не варто. Менше, але в цілому подібне за масштабом зниження на фондових ринках було в 2012-му й у 2015 роках. З іншого боку, реальний сектор економіки США сильно залежить від ситуації на ринку цінних паперів, як правило, якщо зниження на фондовому ринку наближається до 30%, настає рецесія. Президент США Дональд Трамп критикує голову ФРС Джерома Павела, мабуть, вважаючи, що наслідком підвищення ставки Федрезерву може бути обвал фондового ринку, що загрожує повномасштабною кризою. Історія промовляє сама за себе: 2001-го "бульбашка" на ринку доткомів була "проколота" через зростання ставки ФРС, у 2008 році "бульбашка" на ринку нерухомості "луснула" також після підвищення ставки Федрезерву. Я не стверджую, що ФРС навмисно сприяла падінню фондового ринку, ймовірно, вона в обох випадках намагалася не допустити надмірного "перегріву" економіки, але ринок акцій обвалюється.

Читайте також: З-за океану дме вітерець кризи, що наближається – економіст

У колах аналітиків вважається, що індекс Shiller P/E володіє досить високим прогнозними потенціалом. Індекс є відношенням поточної ціни акції до середнього прибутку за останні 10 років, скоригованої на споживчу інфляцію. Використовується він для оцінки середньої вартості компаній з індексу S&P 500 і показує – переоцінений або недооцінений фондовий ринок. Зараз індекс Shiller P/E становить 29,3 і перебуває на рівні 1929 року. А 1929-го фондовий ринок США обвалився вшестеро, після чого почалася Велика депресія. Тобто варто чекати сильної кризи? Необов'язково, та й не факт, що найближчим часом, наприклад, у грудні 1999 року індекс Shiller P/E був на рівні 44, а криза почалася рік із невеликим потому.

Тривожний сигнал подає і ринок корпоративних облігацій США – за дев'ять місяців цього року обсяги розміщень знизилися на 15%. Зниження відбулося вперше за 10 років, навіть у кризовому 2008-му корпоративний борг в облігаціях в Штатах зріс.

Непроста ситуація й у Китаї. На тлі втрат від американських імпортних тарифів і мит, загострюється ситуація із внутрішнім боргом. Про це попередило рейтингове агентство Standard & Poor's. Тривалий час китайські муніципалітети не могли самостійно виходити на боргові ринки, для цього вони були змушені створювати спеціальні організації, які залучали кошти для фінансування численних інфраструктурних проектів (їх реалізація значною мірою дозволяла Китаєві демонструвати потужні темпи зростання).

До початку 2018 року борг таких компаній досяг 60% ВВП КНР. У Standard & Poor's вважають, що подальше нарощування запозичень призведе до дефолту цих фінустанов. Пікантності проблемі додає те, що значна частина таких боргів "захована" на позабалансових рахунках, тобто в реальності розміри боргу можуть значно перевищувати офіційні цифри. Так, за оцінками рейтингового агентства Moody's, на початок вересня борг фінансових організацій, створених китайськими муніципалітетами, перевищував 8,5 трлн доларів. Основними їх кредиторами є середні за розміром регіональні банки. Перші тривожні дзвінки вже чутно – компанія Xinjiang Production Construction 6th Shi, що належить одному з китайських муніципалітетів, у серпні допустила дефолт за короткостроковими борговими зобов'язаннями на $73 млн. Якщо такі випадки почастішають, чи підтримуватиме уряд КНР ці організації?

Читайте також: Човен української економіки в неспокійних водах світового економічного океану

Виведення капіталів із ринків країн, що розвиваються, який може бути передвісником кризи, прискорюється – за розрахунками Інституту міжнародних фінансів у жовтні він склав $17,1 млрд. Це максимальний місячний показник за останні п'ять років.

Якщо припустити, що на світових фондових ринках продовжиться падіння, ситуація в економіках США та КНР ускладниться, то логічно очікувати турбулентності у світовій економіці. Це зачепить більшість країн, й Україна не буде винятком. Якщо погіршиться ситуація в економіках країн – основних наших торгових партнерів, та ще й знизяться ціни на сировинні товари, як це буває зв кризи, проблем не уникнути.

У більшості периферійних країн, до яких належить Україна, можуть початися серйозні складнощі, тому що розвиток цих країн був опосередкованим розвитком світових економічних центрів – США, Китаю, ЄС. Чи продовжить Китай купувати українську сільгосппродукцію в нинішніх обсягах в разі світової економічної кризи, чи обваляться ціни не агропродукцію? Чи український метал користуватиметься попитом на сьогоднішньому рівні й чи не знизяться ціни на нього? Передумови для побоювань є. Звичайно, можливим є й вигода у вигляді падіння цін на енергоносії (нафта зазвичай падає паралельно з фондовими індексами, з невеликим лагом), які складають значну частину в українському імпорті й через вартість палива впливають на оптові та роздрібні ціни в нашій країні. Але це слабка втіха.

Ситуація у світовій економіці може ускладнитися. У глобальних економічних кризах сильніше за інших страждають периферійні країни й держави із сировинною економікою, 1998-го й 2008 року Україна це відчула. Відбувається це тому, що ми не приділяємо необхідної уваги двом ключовим питанням: відходу економіки від експортно-сировинної орієнтації та підвищенню продуктивності праці, передовсім у промисловості. А потім дивуємося – якщо трапляється світова економічна криза – чому це сильно б'є по нашій країні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Богдан ДАНИЛИШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини