Київ зараз, особливо в сутінках надвечір’я, дуже нагадує скандинавське місто.

Доки не зайдеш у якийсь підземний перехід, звісно. Доки не наткнешся на наші традиційні пластикові малі архітектурні форми, на споконвічну торгівлю "з ганчірки", як казала пані Влада на одній зі своїх київських екскурсій.

Читайте також: Навчитися любити листопад: як смачно пережити найтемніший місяць року

Але цей особливий сірий колір, що розрізають жовті вогні – це такий Стокгольм. Це така Скандинавія, як її показують у хорошому фестивальному європейському кіно – глибока, напружена, північно красива. Доки не натрапиш на ліхтарі хурми на ящиках. Схід і захід разом. Ми – точка перетину сходу й заходу, півночі й півдня, ми водночас центр і периферія усіх географій.

У Києві замало світла, й це робить його напруженим і таємничим. Холодним, як скандинавське кіно. Несподіваним, свіжим і студеним. Жорстким і душевним одночасно. Тут замало ліхтариків, ламп, гірлянд і вогників. Тут замість скандинавських скель досі радянські бетонні паркани, а вся ця киїіська Скандинавія – в підручниках, серед розділів "давно й неправда", на знелюднених осінніх пляжах Дніпра й у холодних синіх очах нереальних перехожих чоловіків, вона залишилася тут іще досі, принесена з півночі, покинута тут колись, серед хутра та медів.

Читайте також: Місто-привид: Київ у листопаді

Найсуворіше скандинавське місто Київ – жодного зайвого світла не заслуговують його мешканці, наче це вулканічна пустеля, обходьтеся сутінками гротів у напівтемному метрополітені. У стокгольмському метро є станції, де досі видно сліди вибуху динаміту серед стель. Київ – це ціле місто, створене від вибуху з-поміж скель листопадової темряви.

Київ надто суворий для зайвого конфетті зі світла. Київ занадто насичений сутінками.Київ насичений холодним прозорим повітрям. Київ насичений собою.Київ начинений листопадом. Котлета по-київськи – перемелене м'ясо мрій його жителів, паніроване листопадом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram