На тлі очікування зустрічі президентів Росії та Сполучених Штатів у Парижі – втім, так нічого й не відбулося – майже непоміченою пройшла інша зустріч – спілкування Володимира Путіна із президентом Республіки Косова Гашимом Тачі. Із рукостисканням, обміном думками – все, як годиться. І з обіцянкою визнати домовленості Косова та Сербії, якщо таких вдасться досягти. І це при тому, що в Москві не визнають незалежності Косова та вважають цю країну частиною Сербії. І це при тому, що багато хто вважав визнання Москвою незалежності Абхазії та "Південної Осетії" відповіддю за Косово, за визнання незалежності цієї країни Заходом.

Читайте також: Косово: реальність, яку не можна вічно ігнорувати

Але подивіться – ніхто на Заході не збирається спілкуватися із "президентами" Абхазії та "Південної Осетії", зустрічатися із "президентом" Придністров'я, визнавати псевдовибори в ОРДЛО. А Путін тим часом тисне руку Тачі, засновникові й колишньому командирові Армії визволення Косова – тієї самої армії, якою в Сербії ще недавно лякали дітей!

А чому? А тому що Косово – як не ставитися до самого процесу отримання незалежності цією країною – відбулося як держава, позиції якої не можна ігнорувати, з якими доводиться рахуватися. І про ці позиції доводитися, нехай і зціпивши зуби, говорити із президентом самого Косова.

Читайте також: Годі порівнювати Крим і Косово – для цього немає підстав

А Абхазія, "Південна Осетія", Придністров'я, ОРДЛО – це просто регіони, окуповані Росією. У них немає державної суб'єктності. Навіть коли мешканці цих регіонів намагаються обрати свою владу, їм однаково нав'язують гауляйтерів. І ще вони перебувають на утриманні Москви. І під наглядом російських "кураторів" і військових.

Саме тому Путінові довелося потиснути руку Тачі. А різноманітні Пушиліни ніколи не дочекаються рукостискання від керівників країн цивілізованого світу. Маріонеткам руки не подають.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram