Вчорашній, 13 листопада, скандал зі зривом зустрічі ієрархів УПЦ Московського патріархату із президентом України Петром Порошенком – свідчення того відвертого нерозуміння ситуації в нашій країні, яке вже не перший рік демонструє Москва.

Тому що зрозуміло, що піти на зрив зустрічі керівництво УПЦ МП могло тільки після жорсткої вказівки, отриманої від власного керівництва – Московського патріархату. А патріархія своєю чергу навряд чи наважилася б на таку вказівку без консультацій із адміністрацією президента Росії. Коли мова йде про чужі землі, Путін і Кирило діють у "симфонії".

Читайте також: Демарш УПЦ МП: як московські попи зірвали зустріч із Порошенком

Однак замість симфонії вийшла какофонія. Якби запланована зустріч відбулася, вона навряд чи вплинула б на актуальну позицію єпископату УПЦ МП щодо надання автокефалії для української церкви. Однак дозволила б цьому ж єпископатові продемонструвати повагу до Української держави, наголосити, що УПЦ МП – українська церква. А замість цього був поспіхом – і, судячи з цього поспіху, обманом – скликаний собор для засудження матері-церкви, Константинопольського патріархату. І на цей нецерковний вчинок зважилися клірики, які після відновлення канонічної території Константинополя є його священиками, які заради порятунку своїх вірян зобов'язані чекати подальших вказівок від Вселенського патріарха, а не відрікатися від нього! Яке самовдоволення!

Читайте також: Роздратування Путіна свідчить, що Україна та її церква – на правильному шляху

Цей обман – як і сам зрив зустрічі із президентом – продемонстрував те, що ми знали й без демаршу московських церковників. УПЦ МП – російська церква. І її єпископатові наплювати не на президента України, не на Константинопольський патріархат, не на автокефалію. Її єпископатові наплювати на Україну.

Із високої кремлівської дзвіниці.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram