Низка народних депутатів, серед яких Іван Вінник, Оксана Білозір, Олена Матузко, Тетяна Чорновол та інші, 7 листопада 2018 року зареєстрували у парламенті Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» № 9275. Документ пропонує надати Верховній Раді України виключне право виносити на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування санкцій до засобів масової інформації, мовників, телерадіоорганізацій та інших суб’єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, їх засновників, вигодоодержувачів, які є резидентами України.

Читайте також: ТОП-3 причини, чому свобода слова в Україні опинилась під загрозою

Варто зауважити, що Закон України «Про санкції» допускає застосування спеціальних заходів до громадян України лише якщо вони здійснюють терористичну діяльність. Зважаючи на це, автори законопроекту запропонували вважати елементом тероризму надання «інформаційної підтримки терористичним організаціям, незаконним збройним формуванням, іншим суб’єктам, які здійснюють, беруть участь чи сприяють терористичній діяльності, окупації території України, збройній агресії проти України». Така підтримка може полягати у створенні або поширенні інформації, що підтримує, пропагує, популяризує, чи позитивно їх висвітлює.

Засуджуючи будь-які прояви тероризму, Коаліція «За вільний Інтернет» вважає, що запропоновані законопроектом положення не можуть вважатися ефективним засобомпротидії існуючим загрозам, і, на жаль, створюють чергову можливість влади свавільно і незаконно втручатись у свободу вираження поглядів та діяльність ЗМІ (у тому числі, Інтернет-видань), що є особливо загрозливою в умовах наближення виборів.

Застосування Закону України «Про санкції» для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип «законності» вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою  чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень.

Читайте також: Кулеба: Свобода слова перетворюється на тиранію

Надання Верховній Раді виключного права визначати щодо яких ЗМІ можуть застосовуватись санкції не лише продовжить практику незаконного блокування та припинення діяльності медіа, але й створить реальні загрози політичної цензури та тиску на ЗМІ під час виборчого процесу. Зазначений законопроект не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористочної діяльності. Таким чином, народні депутати отримають практично необмежене право втручатися у діяльність ЗМІ, ґрунтуючись лише на власній політичній волі.

Коаліція також зауважує, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Для обмеження ж незаконного контенту в мережі Інтернет мають бути розроблені інші, судові, механізми, які відповідатимуть міжнародним стандартам захисту прав людини. Зокрема, відповідно до Рекомендацій Ради Європи №CM/Rec (2016) 5 щодо Інтернет-свободи, обмеження мають грунтуватися на рішенні суду або іншого незалежного адміністративного органу із подальшим його затвердженням у судовому порядку. При цьому, рішення має бути конкретним, спрямованим на досягнення чіткої мети та ґрунтуватися на оцінці ефективності обмежень і ризиків надмірного блокування.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram