Російські медіа публікують новини про цькування, яке почалося у Вінниці щодо митрополита Симеона – одного з небагатьох в УПЦ Московського патріархату, хто знайшов у собі сміливість навіть не підкоритися рішенню Константинополя про відновлення своєї канонічної території в Україні, а почати обговорювати можливість створення автокефальної церкви в нашій країні.

Керівництво УПЦ МП мобілізує ченців монастирів, які перебувають на території єпархії, проводить збори – збори! – із рішучим засудженням позиції митрополита.

Читайте також: УПЦ МП наплювала на Україну з високої кремлівської дзвіниці

Мимоволі радієш тому, що Симеон – чернець, і в не може бути дружини й дітей, а то їх би вже оголосили на цих зборах членами сім'ї зрадника Батьківщини. Тому що сама атмосфера, яку ми спостерігаємо сьогодні в Російській православній церкві в Україні, нагадує не діалог кліриків, а спілкування активістів більшовицьких і комсомольських організацій у 30-ті роки минулого століття. Тоді тих, хто був не згоден із "правильною" партійною позицією, зі Сталіним та іншими чудовиськами, теж рішуче засуджували та змагалися на зборах, хто голосніше кричатиме і краще вислужиться перед керівництвом.

Ніколи б не подумав, що так поводитимуться священики й ченці.

Проте ми стали свідками цього фарсу, свідками обману єпископату УПЦ МП керівництвом цієї конфесії – збирали кліриків для зустрічі із президентом України, а насправді влаштували по суті збори для засудження Вселенського патріарха. Тепер наступна частина вистави – цькування єдиного єпископа, який на соборі УПЦ МП відмовився приєднатися до нашвидкоруч підготовленого на соборі рішення.

Читайте також: УПЦ МП зробила свій вибір – пішла в контрпродуктивну ізоляцію

Потім почнуться репресії проти тих кліриків, хто розуміє необхідність створення автокефалії та закликає своїх колег брати участь у цьому історичному процесі, а не виконувати вказівки Путіна й патріарха Кирила.

На все це можна було б не звертати уваги, якби мова йшла про якусь там політичну організацію. Але ми спостерігаємо з вами за церквою, основна місія якої – не проводити партзбори, а нести людям Боже слово, допомагати їм у моральному виборі, рятувати їхні душі. І коли священик починає поводитися як комсомольський функціонер, коли сенс існування церкви зводиться до образ і засудження, починаєш сумніватися в тому, що священики РПЦ в Україні усвідомлюють свою місію.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram