Україна заборонила в’їзд чоловікам-росіянам віком від 16 до 60 років. Це – окремий крок, який здійснила українська влада. Він лише один із тих, які потрібно було здійснити ще 2014 року.

Це був необхідний захід, оскільки де-факто Україна перебуває в стані війни з Російською Федерацією, частина нашої території анексована Росією, ще частина – окупована, а також відбувається повзуча анексія Азовського моря. За таких умов Україна мала запровадити такого роду обмеження на в’їзд для росіян.

До того ж, згадайте, як починалися події в Криму, а пізніше – в Донецьку та Луганську: тоді автобусами в Україну заїжджали росіяни, які згодом видавали себе за українських громадян, громили державні установи, захоплювали зброю та розхитували ситуацію в країні.

Тому цей крок української держави є цілком зрозумілим. 

Слід зазначити, що не йдеться про абсолютну заборону на в’їзд. На жаль, поки що наші прикордонні служби не мають чітких інструкцій щодо винятків. А винятки, безумовно, мають бути. Вони мають стосуватися тих людей, які мають дозвіл на постійне проживання в Україні, які мають родинні зв’язки першого ступеню і т.д. Думаю, також до цього списку мали б входити правозахисники, опозиціонери та всі ті, хто бореться проти режиму Путіна і є нашими тактичними союзниками та партнерами.

Що дасть ця заборона? Передусім зазначу, що протягом останніх років кількість росіян, що відвідують в Україну, суттєво зменшилася: так, в 2016-2017 роках до нас в’їхало 1,5 мільйони росіян. Тоді як українців, що  їздили в той період до Росії було трохи більше 2 мільйонів. Більшість їхали до Росії з туристичними цілями або здійснювали поїздки до родичів. Також чимало українців є заробітчанами, що працюють в РФ. 

Читайте також: Проти Трампа й за Путіна: парадоксальна логіка по-українськи

Фільтруючи росіян, ми захищаємо себе від того, щоб до нас не потрапляли співробітники російських спецслужб, ті, хто може бути бойовиками, тощо. 

Є й опосередкований вплив цих процесів, зокрема, на російську економіку. Протягом останнього часу зменшується кількість українців, які їдуть у Росію працювати, в тому числі через нові можливості працювати в Європі. Проте, як стверджують російські науковці, наступного року Росія вперше за десять років потрапить у «демографічну яму». Тобто приріст населення є меншим, аніж смертність.

Для України це є позитивним фактом, оскільки це безпосередньо негативно впливає на російську економіку. 

Проте запроваджуючи обмеження на в’їзд, Україна мала б здійснювати цей крок в комплексі з іншими. Наприклад, паралельно розриваючи дипломатичні відносини з Росією, а також витісняючи з України російський бізнес (зокрема, тих олігархів, що наближені до Путіна, не кажу про малий і середній бізнес пересічних росіян). Адже в Україні й досі зберігається засилля російських грошей і фірм, які діють тут у дуже чутливих сферах: фінансовій, банківській, комунікаційній, енергетичній. Все це треба витиснути з України, натомість заповнити цю порожнечу західними інвесторами передусім із тих країн, які підтримують нашу територіальну цілісність не лише голосуваннями в ООН, але й зброєю, фінансовою допомогою тощо. Таким чином, ми би замінили тих, хто нам шкодить або заробляє на нас, тими, хто принесе нові технології, чистий бізнес і сплату податків.

Те саме стосується торгівлі. Торік у нас на 40% збільшився імпорт із Росії. Цього року за дев’ять місяців – майже на 20%. Натомість наш експорт до Російської Федерації зменшується. І аргумент нашої влади – мовляв, добре, що ми торгуємо з Росією, бо отримуємо прибуток, який можемо витратити на підвищення обороноздатності – зараз не працює, оскільки ми більше імпортуємо з Росії, ніж експортуємо туди. Це негативний момент. 

Тож зменшення торгівлі з РФ за рахунок переорієнтації на інші ринки є пріоритетним питанням національної безпеки України, а також з точки зору змін на краще економічної ситуації в Україні. 

В перспективі ми маємо запровадити візовий режим із Росією. Це потрібно і для того, щоб убезпечити себе, і для того, щоб перекрити потоки нелегальної міграції, що йдуть через нашу країну з Росії до Європи. Введення візового режиму було б логічним кроком.

Піклуватися про українців, які поїхали на заробітки – це добра справа, але, напевно, під час збройного конфлікту, агресії, окупації та анексії існують міркування вищого порядку – втримати і зберегти Україну як державу. Хоча розумію, що окремим людям не сподобається те, що я кажу. Але, напевно, їм ще більше не сподобається, якщо в їхніх домівках опиняться окупанти, як, наприклад, зараз – велика кількість українців і кримських татар не можуть повернутися в анексований Крим. 

Читайте також: Українські пристрасті довкола воєнного стану

До речі, Росії не вигідно обмежувати кількість українців, які подорожують в Росію. Оскільки українці вирішують проблеми РФ з робочою силою. Також це є елементом впливу на Україну, оскільки сімейні зв’язки і перебування-харчування в РФ впливає на свідомість українців, що їздять туди, а також згодом – і на їхнє голосування за проросійських кандидатів. Це є елементом впливу Росії на свідомість українців.

Тому я не думаю, що Росія вдасться до симетричних дій. Бо обмежити можливість в’їзду для українців-чоловіків до Росії суперечить інтересам Росії. Москва може вдатися до якихось символічних кроків і не впускати до себе якусь певну категорію українських громадян. Але, з точки зору наявних у Росії проблем з робочою силою та демографічних проблем, Москва навряд чи вдасться до симетричних дій. 

Ще один момент – під ці обмеження, введені Україну, також потрапляють і відомі росіяни, яких знають також як людей із проукраїнською позицією. Як бути з ними? Україна не може собі дозволити дискримінувати тих, хто не є нашим ворогом. Тому це обмеження не повинно стосуватися людей, які мають дозвіл на постійне проживання на території України, а також мають бути передбачені інші виключення. Хоча все передбачити неможливо, тому в Україні має бути створений певний центр, який би був пов’язаний з СБУ та Прикордонною службою. Саме такий центр повинен би був оперативно вирішувати такі питання з виключеннями.

Наприклад, якщо в Україну приїздить і просить тут політичного притулку російський опозиціонер, як слід із ним вчинити? Відправити назад, до Росії, щоб з ним там щось сталося? Чи дозволити такій людині перебувати в Україні, а згодом дати їй змогу залишатися тут на легальних підставах? Чи внести таку особу до окремого списку, щоб вона мала можливість вільного пересування? Я думаю, що має бути перелік росіян, які одразу мають бути виключенням і не потрапляти під дію цієї заборони, а також має бути механізм оперативного вирішення окремих випадків.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram