Ми живемо у просторі тотальній брехні. Брехня стала суттю всіх процесів, що відбуваються не тільки навколо нас, а й в нашому особистому просторі думок. 

Політики вважають за необхідність брехати. Вони думають, що саме це і є «політика». Але брехня заради брехні не може бути політикою.

Ми брешемо собі та один одному. Це увійшло у норму. Огидну норму – брехати. Брехати, що «все буде добре з нашою країною», брехати що «в нас є нові лідери», що «заграница нам поможет». 

Читайте також: Українське суспільство хворе – про це свідчить соціологія. ІНФОГРАФІКА

Ми брешемо собі, коли говоримо – не всі в міліціях/прокуратурах/судах погані. Там працює велика кількість хороших. Якщо фахівці (хороші) свідомо виконують злочинні накази, то за існуючим кримінальним кодексом вони також є злочинцями. І це тільки в «першому наближенні». За прискіпливого погляду на проблему, давайте спитаймо у себе – чи то добре знати про злочин і не втручатись у нього. Знати, чим займаються твої «погані» колеги і все одно «з гордістю носити» з ними державний однострій. Чи то є добрим – наприклад, розробляти плани «розгонів майдану», а потім йдучи додому, говорити собі – я ж особисто ні кого не вбив…

Для логічного закінчення цієї думки – якщо моя машина не їде, мені абсолютно пофіг, які там деталі у неї нові і хороші, а які ні. Машина має виконувати свою функцію адекватно до моїх запитів. Так само і з державними інституціями – вони повинні виконувати свою роботу адекватно до моїх соціальних запитів (законів). І пофіг мені на те, скілько там хороших або поганих гвинтиків.

Ми всі дійсно йдемо своїм шляхом – шляхом тотальної брехні.

«Не вестися» на усі ці фальшиві «закиди» стає все важче. Усвідомлення фактів брехні приходять повсякчасно, якщо почати розмірковувати над кожною подією, що подається медіа як чергова перемога/зрада. Кожна інформаційна подія за участю перших осіб держави виглядає як фарс, непотріб та л@йно.

Люди наділені владою, брешуть, що вони роблять для країни все, чого та країна прагне. Люди не наділені владою, роблять вигляд, що вони вірять та підтримують першу категорію. Така ситуація напевно мала б шанс утриматись досить довго, можливо навіть протягом часу одного людського життя. Але… 

Але Світ невпинний у своїй трансформації. І цей Світ є невблаганним до людської істоти. Як казали за «Союзу» – незнання законів не звільняє від наслідків. Людина мусить жити в просторі Світового Руху Вдосконалення. Будь-яке ходіння «своїм шляхом» неминуче призведе до жахливих наслідків.

Читайте також: Пересічний українець ніяк не хоче визирнути із своєї «мушлі» світогляду

Для тих хто говорить – «поставте себе на місце керманича, уявіть як йому…» (бідосечка, сарачетко, напевно ночей не спить), можу сказати – не повірите, але фахівці з політичної аналітики так роблять повсякчасно. Для того, щоб дати певний прогноз чи експертне заключення, необхідно саме стати на місце посадової особи (уявити себе ним), державної інституції або навіть держави і зважити на існуючі інструменти та зовнішні обставини з проблемами. І тільки після цього давати свої заключення та висловлювати думки. Тому скажу – експерти високої кваліфікації постійно ставлять себе на місце відповідальних осіб.

Проте різниця в освіті, світогляді, моральних потребах очевидна. «Маємо, що маємо…»(с).

Ми невблаганно наближаємось до межі, коли брехня стане чимось дуже огидним та неприроднім у державній практиці та суспільних відносинах. Брехня абсолютно неприродня для українців – людей, які живуть на теренах сучасної України (та частково за її межами). Людей, які в глибині душі своєї живуть за покликом «жаги справедливості». 

А суть історичних подій та життя пророків, говорять про те, що «спраглий обов’язково нап’ється». Той «спраглий» все одно, крізь всі перепони та штучні завади, дістанеться до джерела, якого прагне.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram