Введення воєнного стану, звісно, річ потрібна для обороноздатності України. Проте, якщо Путін не нападе впродовж ще трьох тижнів, війна ще буде. Хоча у масштабних бойових діях поки немає ніякого сенсу...

Принаймні, для того, щоб окупанти досягли своїх цілей. Розвідники та дипломати кажуть, що росіяни хочуть захопити Бердянськ та Маріуполь.

Зробити це напряму – означає вторгнутися до України великими силами, з авіацією, бронетехнікою та десятками тисяч військових. У підсумку окупанти отримають багато міст, в яких населення не дуже на них чекає, десятки заводів, які можна розпиляти на метал, а також два порти, з яких не можна вести торгівлю.

Тобто, це вдарить по нашій економіці, але для Кремля теж буде зовсім не вигідним – досить масштабна, хоча й локальна війна потребує чималих зусиль та фінансових вливань. Інша справа – гібридна атака, яка призведе приблизно до тих самих руйнувань в економіці.

Читайте також: Москва заплатить за все: блокада українських портів не припинялася і ставить "нові рекорди"

Справді, Путін зробив руйнівний, але маленький для нього та трагічний для України крок – захопив катери, заблокувавши Керченську протоку. Переконався у тому, що його дії викликають лише величезне занепокоєння у всього світу, можливо приведуть до санкцій, які верхівку Москви не зовсім і лякають, оскільки у Кремлі відкрили невичерпний ресурс для збагачення мільярдерів при владі – пенсійний фонд, додаткові податки та інше пригнічення власного народу.

Наступною буде саме більш потужна атака на Україну – блокада Азовського моря. Це призведе до чергових засуджень дій терористів в ООН, але фактично зруйнує економічну модель держави із виходом у два моря.

Більшість підприємств у тому самому Маріуполі постачають свої товари саме водним шляхом, отже у разі блокади паралізує і їх також.

Читайте також: The Washington Post: Позволит ли Трамп Путину захватить Азовское море?

Виходячи з того, що тактично окупанти набагато краще розташовані, аніж наші військово-морські сили – контролюють вузьку ділянку арки мосту через протоку, підкріплень українцям чекати не доведеться. А от росіяни пануватимуть в Азовському морі, як того забажають. Відбитися від них на суші ми хоч якось можемо, а от у воді, виходячи з того, що маємо, – ніяк.

От і маємо атаку в Керченській протоці як репетицію маленької переможної війнушки Путіна. Незабаром – вистава, яка невідомо чим скінчиться, адже діяти силоміць ніхто, окрім росіян та українців, не збирається, а в нас майже нічого немає в Азовському морі, що можна протиставити окупантам.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram