Думаю, корисно буде згадати, як у нещодавній історії між прийняттям і врученням Томосу про автокефалію довелось чекати ще довгих 7 років…

У 1865 році Румунська Церква під впливом світської влади в односторонньому порядку проголосила автокефалію. Проте Константинопольський патріарх Софроній не визнав цього і направив свої протести світській і церковній владі новоутвореної Румунської держави.

Читайте також: Російська церковна імперія коло порога неминучого розпаду

Лише в 1878 році, після тривалих переговорів Бухареста з Константинополем, новий Вселенський патріарх Іоаким III погодився визнати самостійність Румунської Церкви і видав Томос про її автокефалію. Проте цим Томосом Константинополь залишав за собою низку прав у справах Румунської Церкви, зокрема щодо освячення святого мvра.

Румунська церковна влада, вирішивши, що якщо Томос про автокефалію вже прийнятий, то назад вороття вже немає і можна не особливо церемонитись, порушила висунуті Константинополем умови. Зокрема, без благословення Вселенського патріарха вони самостійно в Бухаресті звершили чин освячення мvра.

Оскільки висунуті Константинополем умови не було виконано, Константинопольський патріарх Іоаким III негайно відкликав Томос про автокефалію, відмовившись його вручати і засудивши дії румунських ієрархів. Таким чином, Томос хоч і був прийнятий Синодом Константинопольського патріархату в 1878 році, але юридично в силу так і не вступив.

Довелося чекати ще довгих 7 років, поки на Константинопольський патріарший престол зійшов новий патріарх Іоаким IV. Синод Румунської Церкви знову звернувся з проханням про дарування автокефалії та, погодившись на вимоги Константинополя, нарешті отримав жаданий Томос. Сталося це 13 травня 1885 року.

Тривалий час Румунська Церква намагалася отримати статус Патріархату. Однак лише в 1925 р. вона отримала цей канонічний статус (тобто через 47 років після видання Томосу про автокефалію).

Читайте також: Антиномія і дракон. До питання стосовно "колишнього Київського Патріархату"

30 липня 1925 року Константинопольський патріарх спеціальним Томосом надав Румунській Церкві статус Патріархату. І тільки після цього, 1 листопада 1925 року, відбулася інтронізація тодішнього румунського Митрополита-Примаса Мирона на Патріарха. Повний титул румунських патріархів нині звучить так: Блаженніший Архієпископ Бухарестський, Митрополит Мунтенський і Добруджийський, Намісник Кесарії Каппадокійської, Патріарх Румунський.

Такі от історичні прецеденти… Цікаво, чи повторяться вони в Україні? Набираємось попкорну і чекаємо...

З огляду на те, як будоражить соцмережі і які пішли суперечки між сторонами переговорів, тиждень має бути цікавим.

P.S. На фото Румунський Патріарх Даниїл та Петро Порошенко. Чи попередив перший останнього про такі прецеденти і ризики? :)

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram