MENU

Підсумки президентських виборів у Грузії

2445 0

Що там робиться у Грузії, поки ми отримували свою церкву? П'ятим президентом Грузії вперше стала жінка, Саломе Зурабішвілі, уродженка Франції, але з давнього грузинського роду, протеже Бідзіни Іванішвілі, якого звинувачують у проросійському векторі політики. У своїй президентській промові вона закликала опозицію почати стосунки з чистого аркуша. Опозиція у відповідь в центрі столиці розгорнула намети протесту.

Але почнімо спочатку.

Ми прилетіли з України у Грузію, щоби бути спостерігачами у другому турі президентських виборів. Для влади було надто важливе збільшення явки, тому призначили вибори на будній день – середу, й досягли свого.

Перше, що впадало в очі в Тбілісі – це велика кількість візуальної передвиборчої агітації провладної кандидатки Зурабішвілі. Вона проглядалася скрізь – від маршруток до вуличних банерів. Рекламної присутності опозиційного кандидата було мало.

Дорогою з аеропорту розмовляли з водієм, розпитували – за кого він віддасть свій голос? Дав відповідь, яку потім, протягом перебування у країні, чули доволі часто: всі втомилися, не хочемо боротьби та протистояння; ми ні за одних і ні за інших.

Власне, останні вибори, які проходили в Грузії шляхом прямого голосування виборців, були не просто рядові. Тут відбувався політичний двобій колишнього президента Михайла Саакашвілі та його найсильнішого опонента, який тримає "ключ від кордону" для нього –  Іваншівілі. За умови виграшу кандидата від Єдиного національного руху (читай – партії Саакашвілі) Григола Вашадзе поверення Михайла було б очевидним. А відтак – старт революційної політичної діяльності й бунт. За умови ж виграшу незалежної кандидатки (читай – насправді провладної, підтриманої "Грузинською мрією" Іванішвілі)) Зурабішвілі про повернення не може бути й мови.

Читайте також: Що чекає на Грузію після президентських виборів

Хоча варто зазначити: навіть партійці "Грузинської мрії" уникають коментарів на тему, чого чекати від Зурабішвілі, адже, за чутками, вона непердбачувана не тільки у своїй політичній позиції, але й у стосунках всередині команди.

Взагалі, оглядаючись на історію незалежної Грузії, можна помінити закономірність зміни політичного ландшафту щодесять років – правда, українці змінюють його через Майдани, а в грузинів виходить по різному – від 19 загиблих на проспекті Руставелі в 1989-му й епохи Шеварнадзе, до Революції троянд та епохи Саакашвілі, а тепер відносно спокійна третя декада за Іванішвілі.

Однак – про вибори.

Є декілька моментів, які вразили, а ще є такі, до яких Україна навряд чи повернеться.

Про корисне для нашого законодавста:

1) кожен виборець, котрий заходить на дільницю, проходить перевірку позначки на руках через проекцію ультрафіолетових променів; якщо вже голосував перед тим, то це дуже легко побачити – адже рідина, яка наноситься на пальці, не змивається протягом доби;

2) усі списки виборців супроводжуються фотографією кожного громадянина, взятого із бази ID; база вже зібрана до процесу голосування;

3) після заповнення бюлетеня для голосування, виборець кладе його до конверту й далі кидає в урну; тобто ніхто не може бачити ващої позначки, й це ускладнює процедуру вкидання бюлетенів;

4) список виборців дільниці висить у доступному місці – це для того, щоб кожному будь-коли легко було перевірити свою й інших наявність у ньому.

Читайте також: Американська мрія популярніша за "Грузинську мрію": дипломатичний скандал у Грузії

Все це показало процес доволі прозорим і зрозумілим. Проте були свої "але".

Це, зокрема, й велика кількість буквально "тітушок" під самими виборчими дільницями. Силові групи підтримки єдиної провладної кандидатки перевіряли бюджетників, чи ті прийшли і проголосували.

Ані дня тиші, ані заборони на агітацію в день виборів немає. Громадяни отримували і дзвінки з голосом Іванішвілі, й есемески про те, що не можна повертати "насильників" до влади, тому "прийдіть і проголосуйте за Саломе".

Довгий виборчий день тоді закінчився вже всім відомим результатом 59,52% за Саломе проти 40,48% за опозиційного Вашадзе, який не визнав легітимності результатів виборів і навіть у день інавгурації Зурабішвілі разом з однопартійцями влаштував мітинги-протести у Тбілісі й Телаві.

Саме в Телаві проходила церемонія присяги на пост президента, й саме в цьому місті колись Саломе програла свої вибори в мажоритарному окрузі.

Важко спрогнозувати, якою буде Грузія за каденції Зурабішвілі, але як владі, так і опозиції однозначно треба шукати шляхів розвитку економічного потенціалу країни, інакше поверенння назад років на 15 гарантоване. А ще за два роки тут відбудуться парламентські вибори, які можуть стати доволі строкатими за складом політичних партій. Шанси втратити монополію влади у "Грузинської мрії" Іванішвілі тепер будуть і справді великі, а це означає, що й перспектива повернення Саакашвілі видається таки цілком реальною.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Соломія БОБРОВСЬКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини