У 90-ті роки урізький священик приховував від парафіян, що церкву записали до Московського патріархату. Потім люди розкумекали і прогнали його з бійкою. Так-от, він казав, що «католицький» походить від слова «кат». «Народна» етимологія. Група підтримки того священика складалася як із неосвічених, так і освічених чоловіків та жінок, і вони переконали себе, що дійсно католик від слова «кат», хоча всі були охрещені греко-католицькими священиками, як їхні батьки, діди і прадіди. Конфесійна приналежність в бездержавній Україні була завжди частиною національної самоідентифікації.

Останньою падала саме ця фортеця. Після неї вже й зрада Батьківщини ставала легшою. Вірите ви зараз чи не вірите в Бога, але цей чинник такий самий важливий в Україні ХХІ ст., як і в Україні ХVІІ ст. і розділяє країну. Хоча греко-католики їздять у Почаїв, плюються, але їздять, пам’ятаючи, що це колись була їх святиня, не гребують і Києво-Печерською лаврою. А якби комусь з православних українців запропонували громадянство Польщі чи Угорщини за перехід до Костьолу, знайшлося б чимало бажаючих. Меркантильний чи кар’єрний пріоритет врешті стає політичним вибором.

Можна назвати ще Якуба Франка, а ще раніше Шабтая Цві, які вважали зміну віри чимось незначним і знайшли собі тисячі прихильників серед євреїв, які втомились жити у гетто і бути переслідуваними та завжди у чомусь винними. Вони хотіли розчинитись у більшості й залишатись євреями по крові та духу, а це рано чи пізно загрожує асиміляцією, зникненням історичної пам’яті і мови.

Читайте також: Подарунок святому Миколаю

В Івана Франка є оповідання «Місія, написане у 1886 році. Письменник порушує ті самі проблеми, що й зараз. Після польського повстання 1863 року почались гоніння на уніатів, а не на римо -католиків. Священиків висилали в Сибір, а на їхнє місце привозили п’яних попів з Рязані. Селяни так ненавиділи їх, що воліли їхати до костелу, і навіть переходили на польську мову. Єзуїт Гаудентій похав десь за Радзивилів звідати ситуацію. В умовах цілковитої конспірації, але це йому не допомогло. Там лютував справжній терор. «Ота величезна, самодержавна і шизматицька Росія, котру він досі знав тільки з оповідань, а представляв собі як якогось тисячоголового дракона, готовилась тепер вхопити його в свої могучі лапи, здавити і зім’яти, як пилину, закинути десь у бездонну пропасть, у глуху темряву, до якої не доходить навіть промінчик світла, відки не долетить на світ навіть один зойк катованої жертви». Патеру довелось тікати вночі через ліс, його поранили, але врешті він дістався до кордону. Московська церква русифікувала і поляків, і українців, і не було на то ради. Місія була неможлива. Рим був стурбований, а тих потерпілих і побитих священиків, які описували реальний стан справ, усували з посад. Церкву спостигла доля катарів, з якими так шалено боролась інквізиція. Вона сама стала жертвою репресій. На Донбасі і в Криму зараз місія теж неможлива. Рим і Константинополь стурбовані. Свобода віросповідання така сама ефемерна як інші фундаментальні людські свободи.

Читайте також: Необратимые изменения для Украины

Мою дочку хрестив підпільний греко-католицький священик, який в миру був учителем. То було у 1987 році. При суворій конспірації. Мама переживала, що отець заголосно співає. Вона втратила б роботу, а священику зламали б усе життя. Дивлячись на те, як деякі священики незалежно від конфесії, служать Мамоні, слід очікувати на те, що це покоління фарисеїв та ідолопоклонників відійде, жодна конфесія не матиме впливу на електорат і облишить в спокої навчальні заклади. Її місія підтримувати і втішати потребуючих, бути на боці слабких і розгублених. Слідом за відновленням історичної справедливості має настати моральне очищення. Справжній голос віри – це голос сумління і нонконформізму. Тільки така церква виживе у майбутньому. За умов, що місія на цей раз виявиться можливою. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram