MENU

"Груднева революція" в Судані. Попередні висновки

3173 0

Одна з найважливіших держав Африки – Республіка Судан переживає момент революційної ситуації. Країна опинилася в епіцентрі масових народних акцій протесту, що охопили суданські міста два дні тому. Власне ключовим хеш-тегом у протесту Twitter та Facebook є «суданські міста повстають». За наявними даними у сутичках з силами поліції загинули від 8 до 15 осіб, сотні людей отримали поранення. Причини протестів мають економічні та політичні витоки. Судан переживає складні часи: зростання цін на пальне та хліб на тлі девальвації місцевої валюти – суданського фунту – все глибше заганяють широкі верстви людей до стану безвиході. Для прикладу, у місті Атбара (штат Ніл) – колиска протесту – реальна вартість буханки хлібу зросла до 3 фунтів, тоді як офіційна гарантована державою ціна 1 фунт. Проте дешевого хлібу не знайти. Також народні хвилювання почалися після того, як у банкоматах виник дефіцит готівки, і люди вишикувалися у довжелезні черги. При цьому через введені обмеження на зняття грошей люди, які відстояли по кілька годин біля АТМ, можуть отримати на руки лише незначні суми готівки. Окрім Атбари протести відбулися у містах Гадаріф, Сеннар, Донгола, Убайдія. Також народ вийшов на вулиці Хартуму та Омдурману.

Читайте також: Операція "нормалізація": Сирію повертають до лона арабського світу

Головною рушійною силою протестів, як і зазвичай, у Судані виступає студентська молодь. Саме через це уряд 21 грудня 2018 року видав постанову про припинення навчання в усіх без виключення навчальних закладах Хартуму «на невизначений термін». Також наявні факти спроб уряду блокувати доступ до соціальних мереж, аби загальмувати протестні хвилі. Сили безпеки прагнуть під прикриттям зупинки вандалізму робити арешти мітингувальників. Зокрема такий наказ їм віддали після того, як відбувся підпал одного з офісу правлячої партії Національний конгрес та три авто поліції. Як засвідчує досвід стабілізуючих безпекових заходів, що в схожих ситуаціях вживали попередники аль-Башира для приборкання протестів генерали Аббуд або Німерйі, ще у 1960-1980-х рр., це може мати свій ефект. У повсталих містах скрізь вводять війська, комендантську годину та надзвичайний стан.

Окрім суто соціально-економічних вимог у суданців, наявні й політичні гасла. Найпопулярніше з яких «Геть уряд-крадіїв!» та «Аль-Башира у відставку». Уряду та президенту закидають розвал системи освіти та медицини, шалене удорожчання життя, і це на тлі того, що Омар аль-Башир вже майже 30 років біля керма держави, і в 2020 році хоче вкотре висувати свою кандидатуру на найвищу посаду. Його правління вже називають гіркими роками брехні, грабунку народу, бідності та корупції. 

Читайте також: Эксперт: Эрдоган повышает ставки в игре с Дональдом Трампом

Поки перспективи суданських протестів не є до кінця очевидними. Це пов’язано з тим, що їхнім «духовним натхненником» є лідер «Національної партії Умма» Садик аль-Махді, якому 83 роки. 19 грудня він повернувся з річного само-екзилю до Хартуму та одразу на 7-тисячному мітингу своїх прихильників закликав до «нового соціального контракту». Аль-Махді вимагає від уряду вирішити питання з дефіцитом хліба, розв’язати гуманітарні проблеми в регіонах, охоплених конфліктами, звільнити усіх політичних бранців, що виступали проти режиму. Петиція з цими пунктами була відправлена аль-Баширу. Деякі члени «Умми» зазначають, що аль-Махді може бути не щирим у свої намірах, і хоче навпаки контролювати протест в інтересах чинного уряду, замістивши собою нових керманичів народної революції. Дійсно попередні спроби аль-Махді, який був прем’єр-міністром країни у 1986-1989 рр. і втратив владу після військового перевороту на чолі з генералом аль-Баширом, організувати повстання проти режиму у 1996, 2011 та 2013 рр. виявилися провальними. Скидається, що і цього разу, аль-Махді радше прагне не усунення аль-Башира, а лише створення «уряду національної єдності» в якому отримає для свого оточення частину портфелів.

Щодо зовнішнього чинника у суданській «грудневій революції», то він безумовно наявний, боротьбу за контроль над країною ведуть впливові зовнішні сили, зокрема Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія, ОАЕ та Ефіопія. Хто з них стала або стане найбільшим спонсором протесту поки однозначно сказати складно. Найголовніше інше - роль Африканського Рогу у світовій геополітичній грі стрімко зростає, і з цим треба рахуватися, і очікувати попереду багато цікавих подій в цьому неспокійному регіоні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Олександр МІШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини