Література – це різновид вічного життя
Книжки про війну мають писати винятково ті, хто воював, а ще для книжок про війну потрібна часова дистанція.
Читайте також: Книжник на борту: автор найвеличнішої книжки людства після Біблії та "Одіссеї"
Можливо, про війну у В'єтнамі найпроникливіше написав у збірці оповідань "Те, що вони несли з собою" Тим О'Браєн. Він сам воював, але оповідання написав через 25 років після закінчення війни.
Книжка дуже важка й водночас шляхетна, бо сенс цих оповідань не у психотерапії, а в тому, щоб оживити не тільки тих друзів, що загинули у В'єтнамі навіть за найпаскудніших і найнеймовірніших обставин, як Кайл, що потонув у річці з гівна, не тільки повернути до життя дівчинку Лінду, яка померла в дев'ять і в яку був закоханий автор, а й щоб зовсім дорослий Тим зробив спробу врятувати життя малого Тиммі за допомогою оповідання.
Читайте також: Літературна зброя ідеології експансії
Література – це теж різновид життя вічного. Принаймні є шанс, що якусь запилюжену книжку хтось колись почне читати, а все, описане в ній, оживе. О'Браєн – майстер оповідання.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки