Читаю мемуари Ріббентропа.

Він, зокрема, розповідає, як Гітлер прагнув союзу з Англією і був (начебто) щиро засмучений, що такий союз не склався.

Читайте також: Політолог: Путін і Лавров – беручкі учні Гітлера

Що найбільше вражає в цих міркуваннях, так це те, що у своїх розрахунках на союз із Англією Ріббентроп і Гітлер вважають непорушною аксіомою повну відсутність будь-якої поваги до прав та кордонів слабших країн і менших народів. Для Ріббентропа самоочевидно, що Німеччина має право вирішувати свої інтереси за рахунок сусідів щонайменше в Центральній та Східній Європі, а можливо й у всій континентальній Європі – й це зовсім не повинно завадити їй на дружніх засадах ділити світ із іншими великими (імперськими) державами, насамперед із Англією.

Те, що в Англії хтось міг серйозно вважати таку імперську настанову неприйнятною, просто не спадає Ріббентропові на думку. До чого тут узагалі якісь поляки? Супротивники Німеччини в Англії просто не хотіли посилення Райху, от і все!

Читайте також: Третій Рим: Путін більше нагадує Муссоліні

Цікаво це все тим, що сьогодні Путін із Лавровим до дрібниць, до деталей відтворюють цю саму "зоополітичну" логіку Гітлера-Ріббентропа. Lebensraum im Krim ("життєвий простір у Криму"), "зона наших природних життєвих інтересів" (територія майже всіх сусідніх держав), "маємо захистити себе від ворожих союзів" – але при цьому так шкода, так шкода, що ми (РФ) не можемо дружньо домовитися з найсильнішими державами світу й поділити його між собою за рахунок слабких!

Гадаю, і кінець буде схожим. Питання лише, як швидко.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram