"А ви вже підписали в нотаріуса згоду на секс?" – так після Нового року в мене починалася й закінчувалася стрічка у фейсбуці. Правда, дозволи на секс густо розбавляли політичні перипетії новітніх кандидатів на президентство.

Секс у нашому все ще первісному суспільстві – це соромітське слово, яке рідко хто може промовляти не червоніючи; а ще менше людей можуть говорити на цю тему серйозно. А так, усякий секс, будь-який секс, варто йому вийти в площину публічного обговорення, обростає мемами й жартами, навіть якщо від самого початку в тому виді сексу, про який ідеться, нічого смішного немає. Ба більше, там стільки суму, що радше б плакати над цим усім. Але ні, ми – незріле суспільство; і нас, як першокласників, усе ще смішать слова: "секс", "пеніс", "вагіна" тощо.

Майже кожен другий зі списку моїх фб-друзів запостив у себе жарт і жартик про розписку на секс та про те, як тепер усе стане складно й тяжко; ще більше людей посміялися із цього мовчки. І лише одиниці прочитали хоча б назву цих поправок до Кримінального кодексу, у яких, о Боже милосердний, ідеться про секс.

Читайте також: Секс-насильство в Україні: вступило в дію нове законодавство. Що це означає

Не соромтеся ви так. Звикайте, у цьому тексті я дуже часто писатиму слово секс і не використовуватиму евфемізми.

Так в чому ж там справа? Давайте для початку погуглимо, пошукаємо українською: "Секс за згодою Закон". Результати пошуку: "Закон про згоду на секс: в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу", "За секс без згоди до півроку тюрми: в Україні оновлено закон про домашнє насильство", "Для українців створили опитування щодо нового закону про згоду на секс", і моє улюблене: "Секс лише за попередньою згодою: в Україні ввели революційні зміни до Кримінального кодексу".

Виявляється, у нас секс за згодою – це щось неймовірне, це революційно. Аякже. Раніше можна було змамрати кого завгодно, трахнути її / його, навіть не поцікавившись, чи він / вона цього хочуть. Та й по тому. Навіть якщо не згодна зі статевим актом людина потім подавала заяву про зґвалтування – їй ще треба було довести, чи не занадто пізно вона ходила вулицею, чи не занадто багато пила, чи не занадто гарний мала вигляд, чи не занадто тихо протестувала проти цього статевого акту, а може, у неї взагалі губи нафарбовані були – то це ж повністю змінює справу… Так-так, при обговоренні тем насилля найчастіше саме коротка сукня й нафарбовані губи ставали фактором, який фактично виправдовував ґвалтівника.

Але про "rape culture" у нашому первісному суспільстві варто поговорити докладніше іншого разу. Нині я повернуся до "революційних" змін щодо згоди на секс.

Так от, якщо переглянути новини, то більшість, навіть журналістів, не наважилися сходити й почитати текст змін, взяти за ручку юриста та разом із ним розібратися в чому суть цих змін, які, до речі, називаються не "Закон про секс за згодою", а "Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами". Отака от довга, важка для читання й розуміння, але наповнена сенсом назва. Перечитайте її ще раз і ще раз, і потім ще раз – може, розвидниться. А потім, як наберетеся сміливості, перечитайте й весь Закон, і, може, здивуєтеся, але там ні слова про розписку чи про нотаріально завірену згоду. Там – лише про добровільну згоду, яка має передувати нормальному статевому акту. Сподіваюся, ви, всі жартуни, до цього не мали сексу з людьми проти їх волі. Цитую: "Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин".

Читайте також: Від резонансу до абсурду: що змінює нова редакція Кримінального кодексу

Та втім, якщо ви вмієте й можете мислити, то перечитайте той Закон повністю – це не боляче, і навіть нескладно. Там – лише три сторінки тексту доволі зрозумілого й доволі корисного. Тексту, який комусь врятує життя, вбереже когось від насилля в родині або допоможе вистояти в суді проти системи, яка радше виправдовує ґвалтівників. А ще зверніть увагу, що там жодної згадки про гендер агресора й жертви, тож цим же законом визнається й те, що чоловіки так само, як і жінки можуть потерпати від насильства та мають таке ж право на захист.

А тепер повернемося знову до пошуковика, і пошукаємо там вже російською мовою: "Секс по согласию Закон". І саме тут отримуємо всі ті заголовки, які можна вважати прабатьками інтернет-мемчиків і жартиків про розписку. Ой, тільки ж що це? Що це за слова-маркери: "на Украине" тощо? Ой, а виявляється перші ресурси, які наплодили заголовків із розпискою на секс, – російські… Вітаю вас. Ви – ще одна маленька й непомітна жертва інформаційної війни; вас виграла й розіграла ворожа інформаційна армія. Бо ви – істеричне ледащо, яке радше писатиме вручну розписку за стандартом російських тролів, ніж візьме й перечитає три сторінки змін до Кримінального кодексу.

І поки ви постите ще один жартик на тему згоди на секс, поряд із вами когось убивають і ґвалтують просто в родині. Близько 300 осіб щодня стають жертвами домашнього насилля.

Вам смішно?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram