Угода про закупівлю для українського війська ударного безпілотного комплексу Bayraktar TB2 важлива з політичного, військового та промислового боку.

Про сам факт підписання довгоочікуваного контракту з турецькою компанією Baykar Makina щодо закупівлі ударних оперативно-тактичних безпілотних літальних апаратів першим повідомив Президент України. Що цілком логічно. Адже саме якісний рівень стосунків на рівні президентів двох країн відіграв вирішальну роль у підписанні контракту. Про це мені говорили і спецекспортери, і військові, які були дотичні до цієї справи. Також саме президентський рівень позитивно вплинув на швидку поставку першої партії безпілотних літаків до України – це декілька безпілотних апаратів, декілька пунктів управління та певна кількість керованих ракет.

З самого початку однозначної готовності з боку Туреччини продати Україні новий ударний оперативно-тактичний БпАк зовсім не було. Ситуація змінювалась поступово. А особливо після того, як у лютому 2017 р. троє турецьких військових загинули, а одинадцять були поранені внаслідок російських авіа ударів на півночі Сирії.

З українського боку виконавцем контракту є державна компанія "Укрспецекспорт", що входить до складу "Укроборонпрому". Думаю, і для компанії "Укрспецекспорт", яка тривалий час працювала над ним, і для наших військових це цікавий і відповідальний контракт.

Читайте також: Українські безпілотники показали на виставці в ОАЕ

Розвідувально-ударний БпЛА Bayraktar TB2 є модифікацією Bayraktar Block В і відноситься до класу тактичних середньовисотних БпЛА з великою тривалістю польоту. середньої дальності. Він спроектований і виготовляється турецькою компанією Baykar Makina. Розробка комплексу Bayraktar TB2 почалася у 2007 р., через два роки він зробив перший політ, а в 2014 р. розробники продемонстрували турецьким військовим варіант, готовий до прийняття на озброєння.

Сухопутні війська Туреччини отримали перші комплекси влітку 2015 р. У грудні 2015 р. вперше були проведені випробувальні запуски озброєння з борта БпЛА Bayraktar TB2. У ході тестів з борта БпЛА на висоті 4800 м був здійснено скидання мініатюрної керованої бомби SMM (плануюча з лазерним наведенням), яка вразила мішень розміром приблизно 3х3 м на відстані у 8 км.

У березні 2016 р. турецька армія офіційно прийняла на озброєння ще дванадцять ударних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2.

За час приймальних випробувань безпілотники налітали 2000 годин, а також взяли участь в бойових операціях. До складу екіпажу входять командир, пілот та оператор бортовий корисного навантаження.

Українські військові вже визначили місце у бойовому порядку для ударних оперативно-тактичних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2.

Цей сучасний комплекс дозволить фахівцями окремого полку безпілотних літальних апаратів Повітряних Сил набути досвід використання та застосування таких систем. Це підвищить можливості наших Повітряних Сил щодо вирішення як ударних, так і розвідувальних завдань. У перспективі цей досвід буде потрібний по роботі з безпілотними комплексами такого класу власного чи спільного виробництва.

Читайте також: Он развалился: "не имеющий аналогов в мире" российский беспилотник провалил испытания

Тепер, власне, саме від наших військових буде залежати, як швидко вони опанують нову техніку, відпрацюють концепції застосування цього комплексу – включно з можливістю виконання як ударних, так і розвідувальних можливостей. Останнє, як на мене, надзвичайно важливо з огляду на розвиток та серійне виробництво ракетних систем та комплексів на кшталт "Вільха-М" та "Нептун".

Тут додам, що коли описують ТТХ Bayraktar TB2 (ударний безпілотник оперативно-тактичного рівня, максимальна злітна маса – 560 кг, корисне навантаження – у 50 кг, тривалість польоту – 24 години та інше), то зазвичай вказують радіус дії у 150 км.

Але це показник, що визначається і обмежується дальністю дії радіоканалу управління та телеметрії, спроможністю отримання оператором інформації з сенсорів оптико-електронної системи БпЛА у режимі часу, наближеному до реального. І, фактично, дозволяє виконувати ударну функцію.

Проте максимальна дальність польоту Bayraktar TB2 становить 4000 км. Навіть якщо цей показник і виявиться занадто оптимістичним, то у будь-якому разі при виконанні польоту по запрограмованому маршруту реальна глибина виконання розвідувального завдання є набагато більшою, аніж бойовий радіус у 150 км для "ударної" роботи.

Про бойове навантаження. БпАК може застосовувати плануючі бомби з лазерним наведенням MAM-L та MAM-S. Дальність ураження цілі: від 500 м до 8 км.

Про живучість. Так, "безпілотник" можна збити. Проте за оцінками військових, в залежності від дальності та висот його застосування вірогідність його виявлення та знищення складатиме 0,3 – 0,6. Це до речі, менше, ніж у будь якого пілотованого літака – бойового чи розвідувального. При цьому "безпілотник" у комплексі – не один. Також слід пам’ятати, що будь-яка зброя, по суті, є витратним матеріалом. За таким принципом не можна ставитись хіба що до своїх воїнів.

Про спроможність безпілотника працювати в умовах радіоелектронного протистояння з боку ворога. Програмне забезпечення системи анти-РЕБ Bayraktar TB2 дозволяє його екіпажу своєчасно виявляти роботу засобів РЕБ противника, оцінювати ступінь впливу на супутникову навігаційну систему, виконувати польотне завдання в умовах впливу засобу РЕБ. У ході демонстраційних польотів БпАК Bayraktar TB2 та випробувань за участю українських військових та фахівців "Укрспецекспорту" була доведена та продемонстрована ефективна робота систем літака в умовах застосування засобів РЕБ.

Випробування проводились на аеродромах Турецької Республіки та в ході виконання реальних бойових польотів на кордоні з Сірійською Арабською Республікою – в умовах застосування засобів РЕБ. У одному з польотів при повному придушенні роботи навігаційної системи, що відслідковувалось на екрані оператора, БпЛА продовжив політ у нічних умовах і виконував завдання зі спостереження наземних цілей виключно за рахунок роботи інерційної системи комплексу.

Про промисловість. Обсяги контракту між "Укрспецекспортом" та турецькою компанією Baykar Makina є такими, що передбачатимуть офсетні зобов’язання. Тобто укладання з Україною – точніше, з українськими підприємствами контрактів на закупівлю їхньої продукцію та послуг на суми, які певним чином корелюються з нашими витратами на комплекс Bayraktar TB2.

Читайте також: Українські волонтери створили безпілотник, який не здатні зафіксувати прогресивні системи стеження. ВІДЕО

Можу припустити, що до секторів, які цікавлять Туреччину, насамперед відноситься потенціал нашого двигунобудування. Свого часу Туреччина шукала гарний танковий двигун під свій танк "Алтай" та під самохідну гаубицю "Фертіна". Але у форматі потужності 1500 к.с. – тобто це наш 6ТД-3, який нам ще треба випробовувати на серії.

Нині більш актуальне питання для Туреччини – авіаційні двигуни, які можна встановлювати на безпілотні літальні апарати значно потужнішого класу, аніж Bayraktar TB2. При цьому Туреччина має досвід, коли австрійська компанія-виробник двигунів відмовлялась здійснювати поставки турецькому замовнику своєї продукції.

Потенціал запоріжського ДП КБ "Івченко-Прогрес", що входить до складу концерну "Укроборонпром", цілком може задовольнити поточні та перспективні потреби турецьких авіабудівників у технологічних агрегатах. І зняти ризики для Туреччині у поставках критичних вузлів з Європи. "Упаковування" цього напряму взаємодії під офсетний пакет може влаштувати обидві сторони.

Отже, на цьому тлі цілком впевнено можна стверджувати, що Угода про закупівлю для українського війська ударного безпілотного комплексу Bayraktar TB2 відкрила нову сторінку у військових та оборонно-промислових стосунках України та Туреччини.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram