Днями мав печальний досвід спілкування із добрим знайомим, який у 2014 році внаслідок сімейних обставин залишився у "ДНР", а потім втратив остаточну можливість виїхати через тотальний брак коштів.

Держава виділяє переселенцям зовсім смішні гроші, на які навіть проіснувати неможливо, а пошук роботи, на яку можна знімати квартиру та годувати сім'ю триватиме якийсь час. Відкладених коштів у нього, як і у майже всіх звичайних мирних жителів, вже немає зовсім.

Читайте також: Несравненное "ЛДНР", или Здравствуй, СССР!

Крім того, є не погашений ще п'ять років тому кредит у "ПриватБанку". Брати ж у борг десь 20 тисяч гривень (непідйомна сума для людини, яка не є високооплачуваним спеціалістом), яких вистачить лише на місяць (орендна плата за перший та останній місяць та годування сім'ї з чотирьох людей), не хоче, бо віддавати може не бути чим. До того ж лише на виїзд з "ДНР" йому треба потратити щонайменше місячну зарплату у квазіутворенні. Словом, безперспективність як вона є.

Таких людей, як він сам каже, безліч. Виїхати з квазіутворення мріють всі, але ж усвідомлюють, що вижити на вільній території, почавши життя з чистого листа, не зможуть. Принаймні, зараз.

Описує життя у "ДНР" цей чолов'яга, який свого часу заробляв достатньо для безбідного існування, лише із матюками.

Каже, ніякі українські ЗМІ не зможуть передати всіх жахів. І це зовсім не про озброєних найманців ЗС РФ, місцевих опущених "ополченців", бандитизм чи мародерства, до яких всі вже звикли. Справа у безнадії. Ніхто не вірить, що колись на окупованій території знову буде цивілізація.

Відсутність взагалі будь-яких перспектив, цитую, "вбиває бажання жити, оскільки розумієш, що навіть працюючи 24/7 не зможеш не те що забезпечити своїм дітям майбутнє за межами невизнаних "республік", а навіть нові речі нормальної якості".

Читайте також: Новости ''ЛНР'': люди мрут, как мухи. А суицидов сколько...

"Тут просто п***ць, тотальна ненависть людей один до одного, сміття не вивозять два тижні, рахунки за таку комуналку величезні. Не оплатиш, накопиш боргів, заберуть квартиру та виселять всіх. Заробляють лише ті, хто свого часу прокрутився та став або бойовиком, або почав відстьогувати відсоток. В них зараз або все дуже добре, або погано, але хліба купити можуть. Ми ж, ідучи до магазина, молимося, щоб нічого не подорожчало навіть на два рублі, бо ж не вистачить грошей. Думаю, якщо на вулиці викинути затхлий шмат м'яса, за нього реально вбиватимуть. Нас перетворили на справжніх тварин".

Додавати до цього якоїсь моралі, мабуть, немає ніякого сенсу, адже це – реалії життя, зокрема, й тих людей, які не ходили на "референдуми". І це викликає лише злобу. На росіян, на окупантів, на тих, хто приніс війну на наш сонячний український Донбас.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram