Як совєти ставилися до галичан
Кому цікаво, наскільки совєтська влада не довіряла галичанам – читайте далі. Лаврентій Берія (той самий) у червні 1953 року ініціював спеціальну постанову московського ЦК щодо Західної України. Бо чекістсько-військові методи не працювали. Населення й через вісім років після "перемоги" не хотіло ставати совєтськими людьми. І тоді "зачесалися" внизу й почали виправляти ситуацію.
Зі стенограми Львівського обкому Компартії:
– із 848 відповідальних працівників партійного апарату місцевих було тільки 50;
Читайте також: Шах і мат від прабабці: як совкову пропаганду про Галичину старий рецепт нанівець зводить
– із 117 секретарів міськкомів і райкомів області – шестеро;
– із 134 керівників підприємств у промисловості – 10;
– із 37 ректорів, директорів і їхніх заступників – один;
– із 275 завкафедрами вишів – 42;
– із 535 директорів шкіл – 132;
Читайте також: "Люди не зі страху": яким був радянський режим у "вегетаріанські" часи "застою"
– із 1732 викладачів вишів українською мовою викладали – 469 (у Львівському університеті ім. Франка – із 296 – лише 49);
– із 2100 працівників культури і мистецтва – 380;
– із 689 агітаторів на підприємствах області – 94;
– із 83 тис. комсомольців уродженців Галичини було 47 тис.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки