В минулому році одна з українських фармацевтичних компаній отримала від Кабінету міністрів дозвіл на реалізацію за кордоном компонентів донорської крові та препаратів з неї виготовлених.

Аргументували це тим, що, мовляв, самі українці донорською кров’ю цілком забезпечені. В результаті підприємство активно експортувало 14 найменувань препаратів, для виготовлення яких потрібна донорська кров.

Це відбувається вже не перший рік. Лише в 2017 році продано за межі України більше 135 тис. одиниць розчину Плазмолу, 71,4 тис. Альбуміну різної концентрації, 31,5 тис. одиниць препарату Біовен різної місткості тощо. Всі вони виготовляються з крові донорів і тому їхній експорт безпосередньо впливає на забезпечення внутрішнього ринку.

Читайте також: Приклад для України: ви готові бути донором?

Насправді ми досі не знаємо, чи дійсно донорської крові нам вистачає, адже дані про це…. засекречені. Згідно з наказом СБУ від 2005 року відомості про потреби, обсяги заготівлі крові або її компонентів на особливий період належать до державної таємниці. Наразі йде діалог між Міністерством охорони здоров’я та Службою безпеки про розсекречення цієї інформації, але поки що безрезультатно.

Рішення про експорт компонентів та препаратів донорської крові демотивує українських донорів, яких і так небагато. Якщо у США на тисячу осіб припадає 60 донорів, в ЄС – 40, то в нас лише 10-11. Потреби в донорській крові важко прорахувати, адже в нас триває війна й у будь-який момент може статись загострення. Між тим, цього літа в сезон відпусток в країні спостерігався гострий дефіцит запасів крові, кількість донорів катастрофічно впала. Та й в соцмережах мало не щодня можна прочитати оголошення про термінову потребу в донорстві.

Читайте також: "Благодаря новому закону трансплантаций станет меньше". Проблемы посмертного донорства в Украине

В пояснювальній записці до урядового розпорядження щодо надання дозволу на експорт компонентів та препаратів крові йдеться про "розширення експортного потенціалу України". Але невже цей потенціал не можна розширити за рахунок тих товарів, які у нас в надлишку? Чи обов’язково ризикувати життям тисяч людей заради прибутку? Й чи не варто для початку розсекретити інформацію про запаси крові, провести комплексний їх моніторинг та зрозуміти наскільки виправданим є експорт?

На жаль, торгівля з присмаком крові триватиме доти, поки не станеться якесь лихо, що наочно продемонструє усім масштаби проблеми. Й за помилки та прорахунки тоді доведеться платити людськими життями. Зараз ще є шанс все виправити й хоча б тимчасово призупинити продаж препаратів до з’ясування справжньої картини із забезпечення лікарень донорською кров’ю.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram