Офіційні російські борці за права людини приєдналися до фронту захисту московського патріархату в Україні. Для цього Російська асоціація захисту релігійної свободи (РАРС) і Московське бюро з прав людини (МБПЛ) планують провести круглий стіл про порушення, хто б сумнівався, прав віруючих в Україні. У зборах візьмуть участь ради з прав людини і зв'язків із релігійними організаціями при президенті Росії.

Звичайно, офіційні громадські працівники підготували негативний відгук на український закон, за яким московський патріархат повинен змінити свою назву, щоб і далі функціонувати в нашій країні. На перший погляд - черговий російський недружній пас у наш бік. Було б дивно чекати від них чогось іншого. Таких дій, від пропагандистської істерики на федеральних телеканалах до обіцянок піти на Київ заради релігійної свободи, ми чули багато. І чи варто на них реагувати. Як каже американське прислів'я, the moon does not give a hoot when the dogs bark at her – Місяцю наплювати на собак, що гавкають на нього. Проте в світлі виборчої кампанії, що розгорнулася у нас, залишати без уваги московські дії нерозумно.

Читайте також: Вся суть Московського патріархату: під православними атрибутами ховається безліч "гебешників", стукачів і шпигунів

Круглий стіл означає, що в наші релігійні справи втручатися направляють так званих громадських діячів. Начебто офіційні московські структури в стороні, а ось борці за права людини і релігійні свободи висловлюють велику стурбованість. У висновку МБПЛ зазначається, що «фактично йдеться про введення в корпус українських законів уявлення про УПЦ як структуру, що діє не в інтересах України і її громадян».

Пишеться і розповідається це не стільки для православних громадян України, скільки для європейських організацій для їх підключення до захисту тих, кого ніхто не переслідує. З іншого боку, антиукраїнська діяльність московського патріархату давно всім відома і приведення ситуації de facto до de jure – важлива правовстановлююча дія.

У Москві чудово розуміють, як це вплине на внутрішню ситуацію в Україні, але цим бризантність нашого закону не обмежується. У світлі прискореного руху Македонії в напрямі вступу в НАТО і ЄС проблема автокефалії для її церкви стає все більш нагальною. Український приклад зрушив цю проблему і для Чорногорії. Все це явно веде до витіснення Росії з Балканського півострова, з дуже важливого для її експансіоністської політики регіону.

Звідси вереск щодо релігійної ситуації в Україні та формування світового хрестового походу для її захисту, а правильніше – для збереження впливу Москви на Київ.

Наступним кроком є інформаційна атака через відмову України акредитувати російських спостерігачів на президентських виборах у складі Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ.

Місія БДІПЛ складається з довгострокової і короткострокової. У першій передбачається акредитація 100 осіб, у другій - 750. Довгострокова місія вже формується, і до неї Росія хоче направити «двох-трьох» своїх представників. Короткострокову ще формувати не почали.

Як заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін: «МЗС України не прийме заявки про реєстрацію російських спостерігачів. Вважаю це за необхідне, коли йдеться про спостерігачів від країни-агресора». Підставою є український закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей», в якому Росія визнана «агресором і окупаційною силою».

Цікаво, що директор БДІПЛ ОБСЄ Інгібьорг Сольрун Гісладоттір стала на бік Росії з формальних причин. «Держави - учасниці ОБСЄ взяли на себе зобов'язання запрошувати спостерігачів із будь-яких інших держав - учасниць ОБСЄ, які можуть побажати спостерігати за ходом виборів тією мірою, якою це дозволено законом». Однак члени ОБСЄ не повинні вести агресію один проти одного. Україна на законодавчому рівні визнала Росію агресором, тому її громадяни не можуть бути нейтральними спостерігачами.

У Москві вже піднімається вал штучного обурення. Постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив: «Це грубе порушення основоположних зобов'язань ОБСЄ. Просимо чинного голову ОБСЄ взяти ситуацію на особливий контроль». Судячи з усього, особливий контроль складатиметься з листування і не більше того.

Так званий захист релігійних свобод в Україні і демонстративне бажання наполягти на спрямуванні своїх спостерігачів на наші вибори є ланками одного ланцюга. Сенс скандалу і всіх наступних дій полягає в тому, щоб якщо не визнати президентські вибори нелегітимними, з цим будуть проблеми, то кинути на них тінь.

Москва чекає результати виборів і своїх деструктивних дій. Якщо, на її думку, переможе недоговороздатний кандидат, а це дуже ймовірно, незалежно від його прізвища, то відразу почнеться істерика щодо визнання виборів нелегітимними. Для цього і ведуться на європейському рівні підготовчі дії.

Читайте також: Що далі буде у Білорусі? Москва має запасний сценарій

До Києва вже прямують російські політтехнологи для підтримки так званих кандидатів «південного сходу». До Кремля і його околиць почало доходити, що такий кандидат не переможе. Завдання полягає в тому, щоб вивести когось на кшталт Бойка, Рабиновича або Мураєва на третє місце і тим самим на всіх міжнародних перехрестях підняти крик про розкол України, недемократичні вибори і порушеннях прав людини і релігійних свобод. Створити інформаційний casus delicti - випадок правопорушення.

Відразу згадають про присвоєне право захищати російськомовних – від України до країн Балтії. Для підкріплення його почнеться демонстративна концентрація військ на українському кордоні і погрози рушити на Київ і Харків. І це не просто так.

Підготовка вже почалася. На мітингу в Москві проти передачі Курильських островів протоієрей Всеволод Чаплін закликав до захоплення Києва. У публічний простір вводиться не просто побажання, а нагальна необхідність походу проти України.

Протягом всього 2019 року спостерігатиметься посилення політики погроз і дестабілізуючих дій з боку Москви.

Витримає Україна, тоді ситуація з Донбасом почне з весни-літа 2020 року поступово змінюватися. Іншого не дано.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram