Під час цьогорічних дискусій на Світовому економічному форумі в Давосі обговорювали зв'язок між ВВП та рівнем щастя. Валовий внутрішній продукт, що вимірює обсяг виробництва у країні, може не відображати добробут та щастя людей. Чим же, на думку учасників дискусії в Давосі, його можно доповнити і як Україна може це використати?

Чому ВВП недостатньо?

ВВП зростає, а люди не стають щасливішими. Цей тренд у західних країнах ще в 1970-х помітив економіст Річард Істерлін. У Давосі казали і про інші проблеми, що не відображені в ВВП: від соціальних гарантій до системи освіти, від рівня злочинності до якості медичних послуг.  

Рівень ВВП на душу населення відображає середню температуру по палаті: наскільки країна є заможною в середньому, але така статистика приховує ступінь нерівності у країні. Наприклад, країна може мати високий рівень бідності та невелику кількість дуже заможних олігархів. Тоді ВВП на душу населення буде високим, та чи робить це більшість населення щасливими?

Читайте також: Після Давосу-2019. За інвестора потрібно боротися

ВВП у першу чергу відображає ціну, яку люди платять за придбання певного об’єкта, а не користь, яку вони отримують від нього. Звісно, за умов ринкової економіки ціна має відображати користь – люди платять стільки, скільки користі певний товар чи послуга принесе їм. Однак, у сучасному світі багато з онлайн-продуктів та послуг, якими ми користуємося, є безкоштовними. Можливо, Wikipedia, Facebook та Google і не створюють ВВП в Україні, але чи значить це, що вони не збільшують наш добробут?

Чим доповнити ВВП?

Повністю замінити ВВП пропонує лише Бутан – там рахують Валове Національне Щастя – показники рівного та справедливого розвитку, збереження навколишнього середовища, розвиток культури та ефективне врядування. Однак Бутан не можна назвати взірцем для наслідування: міжнародні організації з прав людини вважають, що вимірювання щастя замість ВВП є піаром, аби замаскувати порушення прав людини та високий рівень бідності в країні.

Більшість розвинутих країн вважають, що потрібно дивитись як на ВВП, так і на інші показники. В Канаді вираховують Канадській Індекс Добробуту, який включає в себе вісім основних розділів: здоров’я, навколишнє середовище, освіта, участь у демократичних процесах, стандарти життя, культура та дозвілля та інші. На офіційному рівні добробут почали рахувати і в Британії, Німеччині та інших країнах який включає в себе вісім основних розділів: здоров’я, навколишнє середовище, освіта, участь у демократичних процесах, стандарти життя, культура та дозвілля. У Новій Зеландії всі програми урядових витрат мають враховувати, як ці витрати вплинуть на добробут наступних поколінь. Для цього у бюджет закладаються цілі не лише з економічного зростання, але й із показників безпеки, здоров’я, культури, участі у громадських та політичних процесах, людського й соціального капіталу тощо.

Читайте також: Підсумки Давосу для України

На додачу до об’єктивних показників є й інший підхід: просто спитати у людей, чи є вони щасливими. Про це написано у Світовій доповіді про щастя, яка вимірює, наскільки люди вважають себе щасливими у різних країнах, та намагається зрозуміти, що саме робить людину щасливою.

Що робити в Україні?

Україна не вимірює рівень добробуту своїх громадян, і не знає, що робить українців щасливими.  Для об’єктивнішого відображення добробуту українців держава могла би звернути увагу на приклади інших країн та розробити індекс добробуту, брати до уваги низьку позицію України в міжнародних рейтингах щастя. Також, важливим є дослідження того, що робить українців нещасними та із подальшою імплементацією отриманих результатів у державні політики. При плануванні державних витрат уряд має звертати увагу не на кількість витрачених грошей, заповнених документів чи проведених робіт, а на те, як ці державні витрати вплинуть на добробут людей. При цьому ми не повинні забувати, що економічне зростання теж зробить нас щасливішими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram