Бо сьогодні час не лише гібридних воєн – галерейний простір з легкістю може теж стати гібридним. Наприклад, галереєю цілком може і навіть мусить бути станція метро, і це дуже правильний хід. Адже так мистецтво стає ближчим до глядача і до його доступу не потрібно долати перешкод.

Читайте також: Пагутяк: Інтелектуальний та мистецький бомонд в Україні – це та сама радянська тоталітарна секта

Потрапили учора на виставку Олександра Грехова, присвячену Шевченку, і це поп-арт у гарному розумінні, не тільки візуально, але й значеннєво. І головне – з іронією, як я люблю. Чиста гра. Постмодений Шевченко у образах Девіда Бові, робота Бендера, Джека Горобця, Елвіса – і тут автор пішов ще далі – Шевченко у образах Пушкіна і Гоголя. 
Це час мемів, і така творчість цілком у дусі часу.

Читайте також: Комплекс меншовартості: чому українці не гірші за інших

Але найцікавіше – спостерігати за реакцією мимовільних споживачів мистецтва.

– Нихрена себе, о**еть! – не стримує щирого захоплення відвідувач виставки про Тараса Шевченка на платформі метро Тараса Шевченка, і помічає, що це чуємо ми, тобто, дівчата, тож одразу згадує про манери і додає: 

– Извиняюсь, бл**ь

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram