У звичайному, повсякденному житті американців є кілька мовних звичок, які якщо не полегшують життя, то, принаймні, додають у нього позитиву.

Почну з компліменту. В Америці прийнято робити компліменти абсолютно незнайомим людям – на вулиці, в магазині, в метро, словом, де завгодно. Перехожий, пробігаючи повз вас, може посміхнутися і сказати: "Класна сумка!" або: "Відмінні туфлі! Де ви їх купили?"

Тут розсипають компліменти, не шкодуючи. Практично кожного дня я чую щось від незнайомих мені людей про чудовий колір сукні, який мені дуже личить; про зачіску; про предмети одягу і взуття; про свого сина.

Читайте також: Свой среди своих. Как влиться в новый коллектив

Комусь може здатися, що це щось звичайне, наче "фальшива американська посмішка". Комусь – що це порушення кордонів: з якого дива незнайома тітка хвалить мої туфлі? Але я в цьому жанрі повсякденної мікропохвали бачу тільки хороше. Поспішаєш на роботу вранці в поганому настрої – і раптом бачиш посмішку і чуєш щось приємне про себе. Це зігріває.

Ще одна мовна звичка – побажання доброго дня, ранку, вечора – загалом, будь-якого часу доби. Не випадково, прощаючись, американці часто говорять Have a good one! Це як "хорошого дня", тільки без "дня". Тобто не уточнюється, про який саме відрізок часу, подію або тип проведення часу йдеться. Що б ви не робили – нехай все буде добре.

Мовну звичку номер три в списку назвемо умовно "сполучна ланка". Коли у вас зав'язується small talk – невелика повсякденна розмова – ваш співрозмовник часто намагається знайти щось спільне, що є у нього і вас. Якщо, наприклад, водій Убера запитає у вас, звідки ви, а ви скажете: "З України" (Білорусі, Вірменії), будьте впевнені: він тут же знайде щось спільне. Скаже, що одного разу був в Україні сам, що туди їздив його двоюрідний дідусь – словом, знайде щось, що пов'язує вас. У цій мовній звичці, дуже поширеній в Америці, мені бачиться прояв інтересу й емпатії. Людина показує: те, що близько вам, хоч трохи, але наближене і йому.

На "сполучну ланку" схожа ще одна звичка – відгук. Якщо ви розповідаєте щось американцеві, він обов'язково буде показувати, що він слухає, і буквально через кожні кілька секунд вимовляти слова-сигнали: "Круто!", "Що, правда?", "Оце так!", "Чудово", "Ох, як шкода". Арсенал цих слів-сигналів для реакції в розмові дуже великий. Ця мовна звичка дозволяє вам не почуватися самотнім у бесіді.

Читайте також: "Хотите изменить мир – начните застилать кровать": 6 мотивирующих речей от известных спикеров. ВИДЕО

Але чи не важливіше того, що говорять, те, про що мовчать. Це складно назвати мовною звичкою, тому що це якраз її відсутність. Це звичка не ставити безтактні питання, які порушують особисті кордони: скільки ви заробляєте, чому досі не заміжні, чому немає дітей або коли заведете другу, чому ваша дитина без шапки, навіщо ви дозволяєте їй їсти щось шкідливе і як ви її взагалі виховуєте. Випадковий попутник або сусід не буде, бризкаючи слиною, доводити вам, чому треба любити того чи іншого політичного діяча, якого, як він тільки що виявив, що не любите ви. Загалом, одну з найцінніших мовних звичок американців, як це не парадоксально, я б визначила як мовчання.

Але якщо вони захочуть просто похвалити або підбадьорити вас, то мовчати, звичайно, не будуть.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram