Поліцейський "кладе" на землю учасника акції протесту, кричить йому: "Ложись, Бандера!", — і дає копняка... Двоє персонажів у цивільному підходять до іншого учасника акції "Хто замовив Катю Гандзюк?", присутнього на виборчому форумі Петра Порошенка, не пред’являючи документів, забирають і розривають плакат з вимогою покарати замовників убивства й конфіскують мобілку, на яку той хотів їх сфотографувати... В аеропорту "Бориспіль" затримують одного із засновників ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?", який повертався з Італії, де брав участь у акції біля тамтешнього маєтку глави МВС України, на огорожі якого розмістили фото активістів, які стали жертвами нападів і чиї справи досі не розслідувано... З відділку поліції, до якого підійшли активісти, раптово вибігли молодики в спортивному одязі й почали блокувати активістів...

Читайте також: Если "Беркут" не ушел, мы должны знать его в лицо

Скажіть, вам це нічого не нагадує?

П’ять років тому така стилістика дій силовиків і влади, врешті-решт, вибухнула пляшками з "коктейлем Молотова" та бойовими діями спочатку на вулицях і площах столиці, а потім і в Харкові, Донецьку, Луганську, Одесі, Маріуполі й інших українських містах. Здавалося, що ті "дві України", про які наприкінці ХХ століття першим почав писати Микола Рябчук (утім, якщо бути точнішими — то Україна і Малоросія), після страхітливих і кривавих подій уже не є актуальним мисленнєвим конструктом, за яким стоїть реальність. Але ні — як бачимо, чимало з того, що повинно було змінитися безповоротно, залишилося незмінним і наразі ставить під загрозу завоювання Революції Гідності. З відповідними наслідками для суспільних настроїв, і не лише у виборчий період.

Чимало коментаторів, критично ставлячись до занадто "р-революційних" намірів і дій тих радикалів, які брали участь у подіях, водночас наголошують: невиправдана жорстокість тих бойовиків (інакше-бо не скажеш) номінально «нової» поліції, які вже не раз демонстрували свої нахили (наприклад, ставлячи на коліна учасників акцій протесту), є небезпечною для самої влади. Остання ж, судячи з усього, охоче використовує проти маніфестантів ті підрозділи поліції спеціального призначення, в яких досі служать колишні бойовики (знову скористаюсь цим терміном) того "Беркуту", який громив Майдан і вбивав учасників акцій протесту (чи принаймні прикривав їх і забезпечував їхні дії) п’ять років тому, служачи злочинному режиму. Чому кадри "Беркуту" досі потрібні і МВС, й іншим владним структурам? Бо вони зручні, вони безвідмовні, вони, не "вичищені" вчасно із силових структур, упевнені в тому, що їм усе зійде з рук.

А на виборах, судячи з усього, вони готові виконати будь-яку "чорну роботу", хоч би що казав там очільник МВС (до речі, в яких це країнах прийнято, щоб високопосадовець такого ґатунку мав маєток за кордоном?). І наявність непоодиноких «беркутів» у лавах підрозділів спеціального призначення (до речі, де судові процеси над тими, хто вбивав на Майдані, та їхніми пособниками?), як відзначають коментатори, є міною сповільненої дії під нестійку українську демократію, бо вихованці «школи Януковича та Захарченка» були і є не лише садистами, а й п’ятою колоною Путіна (про те, що ідеологія путінізму досі живе серед них, якраз і засвідчує вигук: "Ложись, Бандера!"). Чи й справді "беркути" задають тон і виховують особовий склад підрозділів спецпризначення МВС України, як дехто пише? Тоді масштабні зіткнення та кров на вулицях українських міст неминучі...

Читайте також: Что нужно сделать для создания той полиции, за которую нам не будет стыдно

Утім, видається, не все так погано, як може здатися.

Під тиском громадянського суспільства затримані учасники зіткнень зі спецпідрозділами поліції невдовзі були відпущені. Проти садиста, який бив ногою по голові покладеного на землю активіста, обіцяють порушити кримінальну справу. Затриманого в аеропорту "Бориспіль" співзасновника ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?" прикордонники відпустили з миром, хоч присутній там "опер" і був проти цього... Керівник Нацполіції публічно вибачився за дії свого підлеглого, а за підтримки начальника департаменту патрульної поліції Євгена Жукова та його першого заступника Олексія Білошицького частина поліцейських розпочала флешмоб: "Я — Бандера! Слава Україні!"...

Таким чином, далеко не всі силовики (власне, мабуть, більшість із них) не хочуть бути підданими Малоросії, служити "кремлівському карлику" та його місцевим пахолкам. Але все одно, якщо можновладці не відмовляться від використання "беркутів" у спецпідрозділах (добре, якби на фронті, а то в тилу, проти учасників акцій протесту), не припинять залучати "тітушок" (хай і з посвідченнями, але з негідними повадками), не відмовляться від спроб прикрити "своїх", "соціально близьких" негідників на політичних посадах, на Україну чекатимуть бурхливі й небезпечні для держави події.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram