Сьогодні в Стенфорді обговорювали, як створити хороші школи і чим вони відрізняються від поганих. Автори дослідження ретельно вивчили досвід 250 шкіл і дійшли до висновку, що хорошими стають школи, які в своїй роботі дотримуються п’яти ключових правил, що дозволяють вчителям та учням розкрити свій максимальний потенціал.

Навчальні заклади, які створюють сприятливі умови для освітнього процесу, вони назвали школами-теплицями. А ось засади, на яких вони функціонують:

1. При прийомі вчителя на роботу школи-теплиці задають високу планку. Інтерв’ю з кандидатами проводяться детально, а наймають на роботу далеко не кожного охочого. Втім, самим вчителям такий ретельний процес подобається – високі стандарти дають їм привід для професійної гордості і гарантують, що працювати вони будуть в команді з іншими висококласними вчителями. 

Читайте також: Деление на физиков и лириков уже в прошлом – Спиваковский

2. Одночасно, школи-теплиці задають високі очікування для учнів. Ці високі стандарти описуються цілком конкретними навчальними цілями, на досягненні яких учнями концентрується весь навчальний процес. Самі ж навчальні цілі для учнів визначаються вчителем спільно з керівництвом школи на початку кожного навчального року.

3. Всупереч популярній в Україні ідеї «директора-менеджера», директори шкіл-теплиць, в першу чергу, є досвідченими викладачами, що допомагають своїм колегам покращити педагогічне мистецтво. Одним з головних своїх завдань такі директори вважають не контроль вчителя, а надання їй чи йому детального зворотного зв’язку, що ґрунтується на регулярних спостереженнях роботи педагога в класі. 

4. Школи-теплиці надають своїм вчителям більше свободи і можливостей для професійного розвитку. В таких школах у викладачів більше часу і можливостей для співпраці один з одним, планування спільних проектів та обміну досвідом викладання. 

Читайте також: Из-под палки и без счастья: как учатся корейцы

5. Нарешті, школи-теплиці дають справедливу оцінку роботі вчителя. Вони швидко відзначають і надають можливості для просування успішним вчителям і звільняють викладачів, що систематично погано справляються зі своїми обов’язками. І, що критично важливо, в таких школах самі вчителі підтримують ці рішення керівництва як цілком справедливі. 

Як бачимо, нічого фантастичного та недосяжного для українських шкіл в цьому переліку немає. Інша справа, що для успішного втілення цих принципів зміни мають відбутися не тільки на місцях, але й на національному рівні – підготовка та перепідготовка директорів шкіл має бути кардинально оновлена, а вчителі мають отримати максимальну свободу від нікому не потрібних бюрократичних процедур. Щоб в Україні з’явилося більше шкіл-теплиць, маємо паралельно перетворити на теплицю всю освітню систему.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram