Як не руйнувати, то спотворювати – таку практику застосовують до історичних будинків у Києві. ФОТО

18.02.2019, 09:37 • 3599 • 0

Поки розбирають одні старовинні будівлі, інші пам'ятки архітектури обростають пухирями у вигляді багатоярусних мансард.

Більшість мансард над історичним будинками у середмісті Києва з'явилася у кінці 1990-их – на початку 21 століття, проте були і первісні. Одиниці з цих "рідних" мансард збереглися у зв'язку із загальнопоширеною практикою надбудови у радянську добу. Одним із цих рідкісних зразків була мансарда над колишнім прибутковим будинком купця 1-ої гільдії Гдаля Яковича Бурд-Грановського, який мав будівельну контору, а також торгував деревиною.

Читайте також: У Києві на місці двох пам'яток архітектури поплічник Януковича збудує висотку. ФОТО

Шестиповерховий будинок з мансардою було зведено у 1911-1912 рр. на тодішній Кузнечній (нині – В. Антоновича) вулиці, 17. Опорядження фасаду виконане у стилі пізнього раціонального модерну з національно-романтичними, північними та неокласицистичними мотивами. Композиція фасаду асиметрична, виділена правою розкріповкою з еркером, яка увінчана щипцем ламаної полігональної форми. У оформленні фасаду застосовано різну фактуру тинькування: на першому-другому поверсі – рваний руст, на третьому-четвертому поверхах – пласке рустування під квадри, інші площини, окрім невеликого сектору стіни під щипцем, покриті цементним тинькуванням "під шубу", при чому на нижній частині еркера – тинькування рельєфне, хвилястими лініями. Основними декоративними акцентами є рельєфний орнаментальний пояс на рівні вікон шостого поверху із зображенням чортополоха та широкий фриз на еркері на рівні п’ятого поверху, який складається з двох пластичних вставок із зображенням листя аканта. Не дуже поширений у ті часи мансардний поверх було прикрашено дерев'яними лиштвами, декоровано тягами у стилі модерн.

Спочатку, на початку 2000-х власник квартири праворуч здійснив реконструкцію на власний розсуд і смак, змінивши конструкціїї мансардного даху та викинувши автентичні лиштви з вікон. Але ліва частина мансарди ще донедавна приваблювало око поціновувача своїми первісними стильними формами.

На жаль, у нашому "европейському" Києві навіть статус пам'ятки архітектури не є запорукою того, що будівлю не буде спотворено. Мансарди у Києві мають властивість розбухати, зростати вгору, подвоюватися та потроюватися (як на Нижньому Валу).

Читайте також: Зруйновано останній історичний будинок на Нижньоюрківській вулиці Києва. ФОТО

Ось і тут маємо дуже кмітливого власника, який плював з великої дзвіниці на пам'яткоохоронні норми, естетичні принципи, архітектуру взагалі, зводячи собі "нічтоже сумняшеся" такий собі курник у центрі міста під виглядом двоповерхової мансарди.

А з управління з охорони культурної спадщини зробили цілий департамент. Напевно, коли утворять центральний орган виконавчої влади, на кшталт «агентства з охорони культурної спадщини», тоді пам'яток ми успішно позбудимося. Щоб не заважали по-новому зажити, щоб інвестора не відлякували.