Якесь нашестя російської музики у Києві.

Спочатку зайшов на Хрещатику до кафе "Сіті". Хороше кафе. Завжди його любив. Волає російська музика. Причому, якби ж хороша. Поставити щось інше відмовились, мовляв грає і на вулицю. Матюкнувся, каюсь, пішов.

Перейшов у сусідній заклад, "Sandwich bar FreshLine" – треба ж поснідати. Знову, московська, низькопробна попса.

Питаю дівчину за баром, чи не можна щось інше ставити? Відповідь мене збісила – це музика з мого телефону, а українську я ненавид.... Я навіть не дослухав.

Читайте також: Історія про те, як і чому чиновники цінують і бережуть співпрацю з країною-агресором – навіть під час війни

Можливо ця дата, 18 лютого, так на мене болісно впливає.

За годину я йтиму з друзями та побратимами місцями, де гинули наші товариші, а ми билися, щоб і ця дівчинка з кафе мала Державу та права.

Читайте також: Поважайте мову, ви в Україні, а не в Тамбові

Висновок один: нам ще довго працювати, щоб вибороти вплив руського світу.

Торгівля з окупантом припиниться тоді, коли ми самі, свідомо перестанемо вживати його продукцію. Зокрема культурну.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram