ФОП внє палітікі... Читаю коментарі на сайтах українських айтішників і в мене складається таке враження, що серед них є великий % латентних аполітичних людей.

Питання податків раптом змусило цю масу/купу людей відчути себе громадянами. Точніше, згадати громадянами якої країни вони є.

Я іноді спілкувався з представниками українського ІТ-бізнесу і бачив ці палаючі очі, які розказували, як у них зараз все гарно, які з завзяттям екстраполювали свої тисячні заробітки на майбутні 20-30 років, враховуючи 5%-й ФОП. Ціле покоління вже марило викупленою вулицею під Києвом чи яхтою з островом.

Я згадую в цьому сенсі видатного менеджера Бендера: "Как же это вышло? Все было так весело, мы заготовляли рога и копыта, жизнь была упоительна, земной шар вертелся специально для нас – и вдруг..."

Читайте також: Е-декларування активістів: боротьба з корупцією чи порушення конституційних прав?

Але життя диктує свої правила. Від країни не втечеш, а вона така яка вона є. Зворотною стороною прибуткових ФОПів є небезпека їх згортання з сьогодні на завтра.

З цим треба жити і з тим нічого не поробиш. Хоча є одне але. Вже давно спостерігається аполітичність частини українських айтішників. Колись я писав статтю про податки в Німеччині, які високі та мені не подобаються, у відповідь я отримав сотні злісних коментарів від власників ФОПів яким і так все гарно. І загалом я ж вам плачу 5%, то які до мене питання.

Погрози. Частина айтішників погрожує поїхати, які тільки піднімуть %. Скажу чесно, як той, що вже давно поїхав – ніхто нікуди не поїде. Велика частина спокійно сяде рахувати % податків в сусідній Польщі, жахнеться Німеччиною, гляне на погоду Естонії, посумує дещо і почне платити свої нові встановлені 15-25%. Це все одно буде нижче ніж закордоном, а навіть в будь-якій Польщі вам доведеться винаймати квартиру, а це ще -10/20%, а ще мова (nicht unbedingt Polnisch), витрати, новий соціальний статус і відсутність богообраності в очах.

Або я особливо не розумію, як їхати до неангломовних розвинених краї з дітьми, яким 6-18 років. На приватні школи чи якісь суперколеджи не вистачить зарплати жодного українського айтішніка.

Хоча звичайно, хтось точно поїде, бо це стане останньою краплею, або діти почнуть підростати до шкільного віку.

Отже, більшість посумує і почне спокійно платити новий %. І це в галузі розуміють теж всі.

Проте навіть новий % не змусить частину громади вийти з айтішного анабіозу. ФОП – внє палітікі, я – внє палітікі та оці всі мантри, що мовляв мене воно не цікавить.

Читайте також: Які наслідки ми отримаємо від посилення правил для ФОПів

Цікавить. Точніше повинно цікавити. За роки в українського ІТ нема свого лобі в парламенті. Раптом виявилось, що за всю ФОП-схему можуть вступитись тільки декілька знайомих депутатів. Раптом виявилось, що навіть поставити статтю з аргументами в провідних виданнях не так просто.

І отут ми приходимо до питання політичного лобі, якого в української ІТ галузі немає. Гроші в галузі є, а своєї фракції нема. А які можуть виставляти вимоги люди, які не представлені у владі, частина з яких взагалі думає, що живе в якійсь окремій ФОП-країні.

Тому українське ІТ-ком'юніті можу поздоровити з поверненням на землю. Радіти нема чому, тому хай кожен обирає для себе улюблену партію чи кандидата у президенти та бореться за свої та галузі інтереси. Внє палітікі не буває.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram