Велич міста – це не його розміри, хоча останні й мають значення. Це навіть не туристична привабливість, хоча все величне притягує. Найпершою ознакою величі є дух міста, його характер. Коли над цим задумаєшся – на згадку приходять слова Скрябіна:

То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками – друзями й ворогами.
То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.

Характер, дух… На перший погляд – це поетичні категорії. Але не поспішайте з висновками! Місто – це живий організм, насамперед завдяки його мешканцям. Базовим елементом матеріальної складової міста є архітектура. Остання – це не лише будівлі та споруди, а й планувальна структура міста та соціокультурна комунікація між мешканцями та простором, організованим за допомогою зодчества.

Не так давно набула розвитку така наукова галузь як архітектурна семіотика, яка вивчає такі комунікації. Якщо спрощено – то архітектурна семіотика досліджує вплив архітектурного середовища та символіки його складових на психічну діяльність людини. Це «мова архітектури», система знаків, яка доносить до пересічного мешканця певні концептуальні ідеї.

Читайте також: "У Львові відбувається техногенна катастрофа та знищення міста", – політолог

Одним із дослідників семіотики (семіології) був відомий письменник Умберто Еко. У своїй фундаментальній праці «Відсутня структура. Вступ до семіології» (1968 р.) він присвятив архітектурі цілий розділ «Функція і знак (семіологія архітектури), в якому, зокрема, зазначив: «Навіть поверхневий огляд наших взаємовідносин з архітектурою переконує в тому, що, як правило, маючи з нею справу ми опиняємося залученими в акт комунікації».

Також Умберто Еко цитує Джованні Клауса Кйонінга: «Якщо я заселю запроектований мною квартал десятьма тисячами мешканців, немає жодного сумніву, що я вчиню більш довгий і суттєвий на них вплив аніж коли даю вказівки на кшталт «сідайте» за допомогою слів», і далі: «Архітектура складається з сукупності знаків, які спонукають до певної поведінки».

Чому пам‘ятки архітектури так приваблюють туристів? Власне через закледені у них ідеї митців-архітекторів, які полягають і в гармонії форм, і в певному символізмі.

Чому намагаються зберегти архітектурно-історичне середовище?

Тому, що крім матеріальної складової воно є носієм культурної традиції, зверненням далеких предків до своїх нащадків. Власне на історико-архітектурній спадщині й базується туристичний потенціал Львова.

Проте сьогодні цей потенціал набув характеру декорацій на тлі алко-секс туризму, що процвітає у Львові. Більше того – ці декорації сьогодні лише погіршуються різноманітними архітектурними покручами, які буквально атакують наше місто.

В ОАЕ віце-президентом є емір Дубаю, який, зокрема, відповідає за розвиток туризму. Тамтешні шейхи добре знають – нафта не безконечна, і конвертують свої нафто-долари у розвиток туристичного потенціалу. Відтак ОАЕ витрачають багато мільярдів доларів у те, що ми з вами, як львів‘яни, отримали, можна сказати, «на халяву».

Так, модерне високотехнологічне архітектурне середовище, що створюється в ОАЕ та історична забудова Львова – це різні речі. Як український борщ і арабське мезе. Але як кожна кухня має своїх прихильників, так і кожне архітектурне середовище має своїх симпатиків: комусь до душі погляд на хмарочоси з висоти Бурдж Халіфа, а комусь – затишні вулички між середньовічними кам‘яницями.

Читайте также: Чи покарають Садового? Експерт нагадав найбільш резонансні справи, пов'язані з іменем львівського мера

Кожна система знаків має свій глибокий внутрішній зміст, і в архітектурі він проявляється не лише в стилі, а й в організації простору, зворотньо впливаючи на людину, котра цей простір і формує…

На сьогодні велич Львова знищується на наших очах через брутальне порушення тієї внутрішньої гармонії, яку не змогли зруйнувати десятиліття радянської влади, з її агресивною політикою розвитку виробничого потенціалу міста. Переущільнення міста, його диспропорційна забудова, порушує структуру символів і знаків архітектурно-історичного середовища сформованого упродовж кількох століть! І, хочу зауважити – сформованого далеко не найгіршими містобудівниками та архітекторами…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram