Серйозні державні рішення, орієнтовані на забезпечення соціальних гарантій і потреб населення, в українських реаліях частіше за все реалізуються за рахунок бізнес-сектору. Збільшення таких базових показників як мінімальна зарплата чи прожитковий мінімум б’є, в першу чергу, по різних групах ФОП, які не завжди можуть компенсувати інфляційні процеси. Спробую розібратися з тим, на що сподіватися українським ФОП в 2019 році.

Загальний контекст діяльності ФОП. За даними Державної служби статистики, в Україні нараховується близько 1,5 млн фізичних осіб-підприємців. Переважаюча частина з них належить до сектору оптової та роздрібної торгівлі – це невеликі з обсягом підприємства з невеликою кількістю найманих працівників. Тобто мова йде про малий бізнес, чутливий до будь-яких змін і економічних криз. І в цьому розрізі важливо розуміти,  що для частини українців реєстрація себе як ФОП є іноді чи не єдиним способом легалізувати власні доходи, отримувати згодом пенсійні нарахування й уникнути зайвих проблем з податковими службами.

Також не варто забувати про те, що багато з підприємців поєднують роботу на підприємстві (на юридичну особу-підприємця) з власною незалежною підприємницькою діяльністю. За таких умов доводиться сплачувати мінімальний ЄСВ двічі, а то й більше разів. В такому контексті зрозуміло, чому підвищення заробітної плати так неоднозначно сприймається приватним сектором.

Читайте також: ФОП не ФОП: 10 тезисов от стороннего наблюдателя

Збільшення розміру соціальних гарантій. Для діючого уряду збільшення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму є дієвим способом наповнення державного бюджету за рахунок податків. Формула проста: чим вища мінімальна зарплата, тим вищими є податки з неї. Згідно з законом про бюджет, з 1 січня цього року розмір мінімальної заробітної плати підвищився на 12% до суми в 4173 грн. Це прямо впливає на розмір ЄСВ, при збереженні самих податкових ставок. Також в 2019 році заплановано поетапне підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб - з 1921 грн в першому кварталі фінансового року і до 2102 грн в четвертому.

Виходячи з цього, не важко порахувати середнє річне податкове навантаження на різні групи ФОП. Для ФОП І групи мінімальна сума податкової сплати, незалежно від отриманих доходів, становитиме 13 321,92 грн (ЄСВ — не менше 11 016,72 грн, а єдиний податок — не більше 2305,20 грн). А от для ФОП ІІ групи ця сума ще більша і складає 21 031,92 грн (ЄСВ — не менше 11 016,72 грн, а єдиний податок — не більше 10 015,20 грн). Треба враховувати те, що переважна кількість ФОП - це саме малий бізнес з невеликим оборотом капіталу. Щоб не вдаватися до оціночних суджень і припускати мало це чи багато, можна просто порівняти ці суми з середньою заробітною платою по Україні і вже робити самостійні висновки. Так, у грудні 2018 року (останні опубліковані дані Держстату) середня заробітна плата по Україні становила 10573 грн.

Читайте також: Фурса: Сейчас ФОПы – это огромный внутренний офшор

Працевлаштування осіб з інвалідністю й ставка ЄСВ.   Ключове законодавче нововведення для ФОП у 2019 році – це можливість зменшити ставку ЄСВ при працевлаштуванні осіб з інвалідністю. У новій редакції закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допускається можливість зменшення єдиного соціального внеску до 8,41%. До 1 січня 2019 року така норма застосовувалася лише до підприємств, установ і організацій, а от для ФОП, де працювали особи з інвалідністю, ставка залишалася незмінною на рівні 22%. Для держави і бізнесу подібна ініціатива має подвійне значення: соціальне – стимулювання приватного сектору до працевлаштування осіб з інвалідністю і зміна самого ставлення до них; економічне – у такий спосіб держава намагається легалізувати і вивести з тіні доходи ФОП за рахунок реальної можливості для останніх зменшити в рази розмір єдиного соціального внеску.

На сьогодні говорити про те, чи буде насправді дієвою подібна норма неможливо. Однак в розрізі збільшення податкових інструментів для бізнесу, це виглядає як ніколи доречним. Будемо сподіватися на те, що рік виборів не принесе для бізнесу непотрібних в сучасних умовах ускладнень й необдуманих рішень.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram