В одній книжці з багатьма цікавими фактами я натрапила на особливий, про оселедця. Вікінги, для яких риба була основою не лише раціону, а й життя, вірили, що північне сяйво – то віддзеркалення величезних косяків оселедця, які блукають у північних водах. Поетично, погодьтеся. Виявляється, проста й дешева їжа, популярний швидкогриз із проспектів Амстердама й автостанцій Ковеля має довгу й цікаву історію.

Оселедця у світі багато, навіть сьогодні, коли активна рибна промисловість виснажує здавалося б безмежні океани. У Середньовіччі його було ще більше, проте їсти хотіли не всі – хіба бідняки та монахи. Бідняки – бо дешево, а монахи – бо гірко. Поїдання несмачної гіркої риби було однією з форм самобичування, особливо в піст, поки голландський рибалка Віллем Якуб Бойкельзоон не здогадався вирізати їй зябра. За своє відкриття він отримав пам'ятник, а решта світу – дешеву й відтоді смачну їжу.

Голландці, які й сьогодні славляться своїми оселедцями, дуже довго тримали цей рецепт у секреті, заготовляли оселедця винятково у відкритому морі, а чоловікам, долученим у промисел, забороняли одружуватися, аби не виповіли секрету. Амстердам і Копенгаген великою мірою виникли завдяки оселедцеві. Сьогодні кожна з північних країн пишається власними рецептами цієї риби – гірчичними й медовими, соленими й вудженими, або просто дуже-дуже соленими – як норвежці. Поїдати десятки сортів оселедця в напівтемряві північної ночі – заняття, яке точно не суперечить принципам данського гюґе. Хоча солені рибини у великих барелях давно знайомі й українцям. Бабця пригадувала, як, наярмаркувавши, родини купували кожному по госеленцю (камінь-каширський діалект) на перекус.

Західний світ звик до оселедця, сьогодні барелями міряють не лише рибу, а й нафту. У зимовий час стіл українців теж не обходиться без цієї традиційної страви. Проте тепер, коли їстимете, замисліться про його давню історію та ще одну цікаву особливість, оселедці – нічні риби й генії синхронізації, океанськими просторами вони плавають косяками, що можуть налічувати до трьох мільярдів особин. Срібло морів – називали їх північні народи, вікінги бачили слід оселедців у холодному небі, голландці збудували міста заради їхніх лискучих спинок. Тож не соромтеся їсти та пригощати, бо не такий уже простий цей простий оселедець.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram