Одна з найбільш обговорюваних тем у світовій спільноті – наскільки великі ризики нової економічної кризи

Про це, в тому числі, говорили і на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі. На думку глав держав, бізнесменів та експертів, криза можлива, і її причини будуть зв'язні з торговими війнами, цінами на нафту і Brexit.

Чи можливе повторення сценарію 2008 року?

Поки серйозних підстав для настання фінансової кризи, кризи неплатоспроможності, немає. Хоча деякі передумови для того, щоб у світовій економіці почалися проблеми – є.

Ми бачимо, що економіка Китаю, яка останні десять років була локомотивом світового економічного зростання, уповільнюється. І це викликає хвилювання на світових ринках. В першу чергу, на ринках сировини, що може вплинути на Україну, тому що досі сильно залежимо від цін на сировину, особливо на зерно, руду і сталь.

Крім того, тривають торгові війни між США і Китаєм. У разі відсутності найближчим часом прогресу в переговорах між США і Китаєм, мита на імпорт товарів з Китаю в США можуть значно вирости, що призведе до зменшення виробничого потенціалу Китаю і подальшого уповільнення зростання його економіки. Але експерти вважають, що надії на прогрес у торгових переговорах між США і Китаєм все ж є.

Читайте також: Ознаки безпорадності: не надто обнадійливий образ Заходу

Передумовами для світової кризи можна вважати і «охолодження» економіки Євросоюзу, який є головним торговим партнером України. Ми бачимо, що в Німеччині, Франції та Італії – трьох ключових економіках ЄС – знижуються темпи економічного зростання. Так, економіка Німеччини за підсумками 2018 року зросла на 1,5% – це найнижчий показник за останні п'ять років. Якщо говорити про Італію, то в жовтні минулого року агентство Moody's знизило кредитний рейтинг країни в зв'язку з дефіцитом бюджету на 2019 рік у 2,4% ВВП (що втричі перевищує цільовий орієнтир ЄС).

Коли очікувати кризи

Сказати достовірно, коли буде нова фінансова криза, не може ніхто. Ми пам'ятаємо, що була криза в 1998 році, була криза в 2008 році. І в зв'язку з такими календарними особливостями багато експертів говорили про 2018, як про рік нової світової кризи. Але цього не сталося, відповідно, ці очікування поступово пересуваються на 2019-2020 роки. Проте, я вважаю, що, якщо і будуть проблеми з економічним зростанням у ключових економіках світу, то це абсолютно не обов'язково призведе до серйозної глобальної економічної кризи.

З останніх двох серйозних криз було зроблено висновки. Наприклад, ми бачимо, що Федеральна резервна система США вже відклала підвищення процентних ставок, які очікувалися в січні 2019 року. Тим самим вони дають сигнал, що готові діяти, якщо раптом щось піде не так. Найімовірніше, ті механізми, які було випробувано на минулих кризах (емісія грошей, зниження ставок та інші) буде задіяно ще до того, як ситуація зайде надто далеко. І це дозволить світові уникнути серйозних проблем.

«Чорні лебеді»

Так, світові вдалося пережити важкі кризи минулих двох десятиліть і накопичити певний досвід подолання проблем. Але це зовсім не означає, що нас не може наздогнати будь-яка досі небачена криза. Тому зараз всі якраз і говорять про те, що можуть бути певні «чорні лебеді». Фінансовий сектор зараз набагато більш технологічний – всі процеси відбуваються набагато швидше, ніж десять років тому. Відповідно, і реагувати зараз на будь-які фінансові проблеми потрібно буде набагато швидше. Є побоювання, що старі регуляторні методи не встигнуть впоратися з новими проблемами в разі, якщо раптом щось піде не так.

Одним з можливих «чорних лебедів», наприклад, може стати прихід на президентський пост у США нинішнього віце-президента Майка Пенса – внаслідок відставки (неважливо з якої причини) Дональда Трампа. І це може стати серйозним викликом для світової фінансової системи. Причина – Пенс, якщо йому вдасться вплинути на політику ФРС, змінить грошово-кредитну політику на «яструбину» (на відміну від «голубиного» впливу Трампа). Пенс – майже адепт золотого стандарту, і у нього є впливові прихильники зі схожими поглядами, яким глибоко суперечить розгул монетарного стимулювання, що  спостерігається в останнє десятиліття. Це може призвести до підвищення ставок і зниження ліквідності, істотного відтоку капіталу з ринків, що розвиваються і подорожчання нових боргів, зміцнення долара, уповільнення світової економіки, різкого зниження цін на сировинні товари – все це буде вкрай негативно для України.

Читайте також: Виклики для НАТО: пригнічений настрій попри обнадійливі тактичні успіхи

Є й інший політичний ризик – зміна структури Європарламенту після виборів у травні 2019 року. Ці вибори можуть посилити позиції представників «анти-істеблішменту», лівих і правих популістів, а також антиглобалістів. У Європарламенті додасться людей, які буквально хочуть зруйнувати ЄС.

Якщо говорити про фінансову кризу, аналогічну проблемам неплатоспроможності 1998 і 2008 років, то, найімовірніше, вплив такої кризи на Україну буде мінімальним. Просто тому, що Україна поки що залишається осторонь від мейнстрімових фінансових процесів. У 2008 році Україна дуже сильно постраждала від відтоку іноземного капіталу. І зараз у нас практично нема чому «витікати», адже з моменту кризи 2008 року до нас в країну особливо не заходили нові інвестиції. Тому Україна поки що в більш-менш безпечній позиції, в порівнянні з іншими економіками, такими як Росія.

Що чекає на Україну?

Найбільшим ризиком для України є падіння цін на ресурси, в першу чергу на продукцію металургії та аграрного сектору. Якщо відбудеться істотне зниження цін, то звичайно у нас може початися новий виток економічної кризи: коли наші експортні сектори не будуть заробляти достатню кількість валюти. Відповідно, у нас можуть бути проблеми зі стабільністю гривні. Хоча на найближчі півроку у нас є непоганий запас міцності – минулорічний рекордний врожай у країні додає надій на стабільність валюти.

Читайте також: Нова російська зброя: чотири небезпеки, яких слід остерігатися

Окрім врожаю, нам також варто розраховувати на підтримку наших іноземних кредиторів. Так, Національний банк прогнозує, що наші західні фінансові партнери нададуть нам кредитів більш ніж на $9 млрд – а це майже половина грошей, які нам потрібно буде виплатити в 2019-2021. Тому, якщо МВФ залишиться з Україною, я думаю, що в найближчі два роки ми можемо спокійно прожити без серйозних наслідків для нашої фінансової системи.

Для бюджетів МВФ і ЄС кошти, що виділяються для підтримки України, є краплею в морі. Тому, навіть якщо трапиться новий виток кризи і їм доведеться витрачатися на порятунок економік побільше України, навряд чи вони відмовляться нас підтримати. Звичайно, все залежить більшою мірою від самої України – чи будемо ми відповідати тим вимогам, які виставляє нам МВФ і ЄС.

Українцям же варто подумати про диверсифікацію ризиків. Якщо є заощадження, то, бажано частину з них тримати в твердій валюті (причому в різних валютах), частину – на депозитах в гривні або в цінних паперах Мінфіну, поки вони приносять хорошу прибутковість. У що точно не потрібно вкладатися для збереження капіталу – так це в різного роду криптовалюти.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram